Правила поведінки при виникненні екстремальних ситуацій вдома (побутові отруєння, отруєння пестицидами, поводження з домашніми тваринами)

Побутова хімія

У наш час у побуті використовуються різноманітні хімічні засоби для прання, миття посуду, виведення плям, догляду за меблями, дез­інфекції, препарати для боротьби з комахами та тарганами, засоби підгодівлі рослин тощо.

У разі правильного використання препарати побутової хімії без­печні. Але невміле користування ними може стати джерелом лиха.

За ступенем небезпеки для людини засоби побутової хімії можуть бути розділені на чотири групи:

1. Безпечні. На упаковці відсутній застережний напис. Це синтетичні засоби для прання, підсинення, підфарбування, чистки посуду тощо.

2. Відносно безпечні. На упаковці є застережний напис, наприклад, «Берегтися від попадання в очі».

3. Отруйні. На упаковці є напис «Отруйно», «Отрута» тощо.

4. Вогненебезпечні. На упаковці є напис «Вогненебезпечно», «Не розпилювати біля відкритого вогню».

Крім засобів побутової хімії у будинках, квартирах, на дачах збері­гаються та використовуються й інші хімічні речовини: ацетон, бен­зин, лимонна кислота, скипидар тощо. Усі вони вимагають дуже обе­режного використання.

Отруєння препаратами побутової хімії

Джерелами забруднення осель можуть бути паласи, лінолеум, син­тетичні миючі засоби, різні поліетиленові та полімерні матеріали, що виділяють формальдегід, дибутилфталат, метанол, аміак, бензоломісткі речовини. З повітрям увесь цей набір потрапляє до організму людини, руйнує імунну систему.

До складу миючих речовин різного призначення (наприклад, «Антинакип», «Персоль») входять розчини кислот і лугів. Якщо помил­ково прийняти їх всередину, неминуче трапиться опік травного трак­ту, а в деяких випадках і дихальних шляхів.

Плямовивідники також можуть стати причиною дуже тяжких от­руєнь. У більшості своїй вони отримують мурашину і щавельну кис­лоти, що небезпечні не тільки через сильну опікову дію.

Усі лакофарбні препарати містять спиртові сполуки та інші токсич­ні речовини, що шкідливо впливають насамперед на печінку. При от­руєнні аніліновим барвником, кров втрачає здатність транспортуватикисень до органів і тканин, що може призвести до смерті через кисне­ве голодування організму.

Препарати, які використовуються проти комах, містять диметилфталат, який в організмі перетворюється у метиловий спирт, який, у свою чергу, розкладається на досить токсичні для центральної нерво­вої системи мурашину кислоту та формальдегід.

Тяжкі отруєння викликають широко поширені у побуті кислоти: 80% розчин оцтової кислоти (оцтова есенція), соляна кислота, що міститься у рідині для миття ванн, карболова та щавлева кислоти, що входять до складу засобів для знищення плям іржі. З лугів найбільш небезпечна каустична сода, нашатирний спирт (водний розчин аміаку).

Всі ці речовини потрібно зберігати окремо від харчових продуктів.

Алкогольні отруєння

Серед гострих побутових отруєнь часто зустрічаються отруєння алкоголем та його сурогатами.

Алкоголь — отрута наркотичної дії, яка може спричинити у люди­ни не тільки сп'яніння, а й гостре отруєння, нерідко небезпечне для життя.

До сурогатів алкоголю належать хімічні препарати, що іноді при­ймають всередину з метою сп'яніння як заміну етилового алкоголю. Вони представлені у вигляді двох основних груп:

• технічні рідини, до складу яких не входить етиловий алкоголь (етиленгліколь, ацетон, метиловий спирт, дихлоретан);

• різні препарати, що містять етиловий спирт;

• медикаменти (настойка заманихи та чемериці, розтирки тощо);

• парфюмерно-косметичні засоби (одеколони, лосьйони, еліксири).

Отруєння чадним газом

Гострі отруєння чадним газом у побуті виникають внаслідок пору­шення правил використання пічного опалення (рано закрита затулка труби), при зіпсованій печі, при пожежі, при витоку газу тощо. Най­частіше це трапляється в сільській місцевості. Дуже важко протіка­ють отруєння чадним газом при пожежах. Почастішали випадки гост­рих отруєнь вихлопними газами при працюючому двигуні автомаши­ни у гаражі та за довгого перебування у закритій кабіні автомашини чи автобуса, де створюється висока концентрація газу. Отруєння отрутохімікатами в побуті

До отрутохімікатів, що використовуються в побуті, належать по­бутові інсектициди - засоби побутової хімії для боротьби з домашні­ми та садовими комахами дуже ефективні, методи їх використання нескладні. Але ці препарати отруйні для людини і можуть викликатитяжкі гострі отруєння з потраплянням хлорофосу чи карбофосу у травний тракт чи при вдиханні їхніх парів.

Отрутохімікати з групи фосфорорганічних сполук (карбофос, тио-фос, хлорофос, дихлофос тощо), попадаючи в організм, можуть пере­творюватись на ще більш токсичні сполуки. При отруєнні у початко­вій стадії у постраждалих з'являється збудження, відчуття стиснення у грудях, задишка, спітнілість, підвищується артеріальний тиск. Якщо не вжити необхідних заходів, стан потерпілого погіршується: спосте­рігається порушення дихання, уповільнення пульсу, смикання м'язів, спазматичний біль у животі. У важких випадках можуть настати втра­та свідомості, судороги, утруднення дихання тощо.

Отрутохімікати з групи хлорорганічних сполук (гексахлоран, гентахлор тощо) при попаданні в організм чи на шкіру швидко всмокту­ються, накопичуються у жировій тканині, повільно виводяться з ор­ганізму через шлунково-кишковий тракт. У потерпілого з'являються біль у животі, загальна слабість, підвищення температури, остуда, судороги в ікроножних м'язах.

Засоби, що віднаджують комах і кліщів, у більшості випадків міс­тять диметилфталат. У разі неправильного використання препарату і з надмірним його попаданням в організм може настати важке враження центральної нервової системи.

Перша допомога при побутових отруєннях

За будь-яких отруєнь слід негайно звернутися до лікаря. Але ще до його появи треба надати потерпілому першу допомогу. Головне зав­дання надання першої допомоги - виведення з організму отруйного продукту або його знешкодження.

Часто ефективним засобом для виведення отрути є промивання шлунку. Потерпшому необхідно дати випити кілька склянок води та ви­кликати блювання. У воду можна додати сіль чи суху гірчицю (2 чайні ложки на склянку води) при отруєнні фосфорорганічними речовинами, а також метиловим спиртом, у воду додають питну соду (1 чайна ложка на склянку води), а при отруєнні отруйними рослинами - перманганат ка­лію (розчин мусить мати слабкий рожевий колір). Необхідно зробити З— 4 промивання шлунка, а потім дати потерпшому проносне.

У разі отруєння нашатирним спиртом, каустичною содою та пре­паратами, що містять її, кислотами, оцтовою есенцією, препаратами із сильнодіючих кислот, а також органічними розчинниками, засобами для виведення плям, змивками фарб, потерпілому слід випити 2-3 склянки води. Добре діє розведений у воді розчин яєчних білків (шість білків на 0,5 л води), а також кисіль, желе, рисовий і вівсяний відвари. Молоко рекомендується тільки при отруєнні кислотами чи препаратами, що їх містять.

Правильно надана перша допомога полегшує стан потерпілого.і 17.5. Правила безпеки при поводженні з пестицидами

Весна . Всі з нетерпінням чекають настання цієї благословенної пори року. Земля прокидається після зимового спання, все навкруг починає зеленіти. А для людей настає пора сівби. В сільськогоспо­дарських підприємствах готується техніка для її проведення, востаннє перевіряється відповідність насіннєвого матеріалу. На присадибних та дачних ділянках люди теж готують землю до весняних робіт: де грядки перекопати та перегною добавити, вибрати що, де посадити, які мінеральні та органічні добрива застосувати, щоб збільшити уро­жай, і які пестициди - щоб вберегти його від шкідників.

Слід відмітити, що широке застосування пестицидів у сільському гос­подарстві України бере свій початок з кінця шістдесятих - початку сім­десятих років. Починаючи з 1980 p.,- початку впровадження інтенсив­них технологій вирощування сільськогосподарських культур,- з метою їх збереження, за рахунок знищення шкідників, використання і наванта­ження пестицидів на орну землю* стало невпинно зростати і досягло мак­симального рівня в 1985-1987 pp. В окремих районах навантаження пес­тицидів на гектар орної землі становило 40 і більше кілограмів.

Щож таке пестициди? По-перше, це отруйні речовини, які в залеж­ності від призначення діляться на декілька груп, такі як: інсектици­ди - хімічні речовини, які застосовують для знищення комах; ака­рициди - хімічні речовини, які застосовують для знищення кліщів; лімациди - хімічні речовини, які застосовують для знищення молюс­ків; нематоциди - хімічні речовини, які застосовують для знищення нематод - круглих черв'яків, які паразитують в рослинах; зооциди -хімічні речовини, які застосовують для знищення гризунів; фунгіци­ди - хімічні речовини, які застосовують для знищення грибків, що паразитують головним чином на насінні сільськогосподарських куль­тур; гербіциди та дефоліанти - хімічні речовини, які застосовують для знищення рослинності.

По-друге, вони складаються з діючих речовин і добавок. Діючі ре­човини пестицидів бувають у різних препаративних формах, до найпоширеніших з яких належать:

• розчини, які містять діючу речовину та одну або більше добавок і які легко змішуються з водою;

• аерозолі, які містять одну або більше діючих речовин та розчинників;

• пилоподібні препарати, які містять діючу речовину та дуже дріб­ний сухий інертний носій, такий як глина, тальк або зола;

• гранульовані препарати подібні до пилових, але їхні частки біль­ші і важчі. Вони призначені для широкозахватного внесення;

• принади — це суміш діючих речовин з їжею або іншою речови­ною для принаджування шкідника;

'• змочувані порошки - це сухі дрібно розмелені препаративні форми, які звичайно змішують з водою для обприскування.

По-третє, вони використовуються для знищення шкідників, як рослинного і тваринного походження і використовуються як в сільсь­кому господарстві, так і в домашніх умовах.

Насамперед, використання пестицидів призводить до забруднення ґрунтів. На сьогоднішній день забруднення ґрунтів хімічними засо­бами захисту рослин має складний характер. Так, по даним Мінекобезпеки України, у господарствах Мінагропрому в 1997 р. використа­но 24,1 тис. тонн хімічних засобів захисту рослин на площі 19,7 млн га. Пестицидне навантаження на 1 га ріллі становило 0,7 кг, що на 1,2 кг менше середнього за 1991-1995 pp. і на 0,2 кг менше за 1996 р.

Однак зменшення обсягів використання пестицидів в останні ро­ки хоч і сприяло зменшенню забруднення ґрунтів та продукції отру­тохімікатами, становища суттєво не змінило. Із дозволених у 1996 р. до використання препаратів більш ніж у 50% зразків ґрунту виявле­но їх присутність, що свідчить про значну забрудненість ґрунтів пе­стицидами.

Різке підвищення допустимого вмісту пестицидів у продукції рос­линництва фіксується в Закарпатській, Черкаській областях, критичне -в ґрунтах Сумської, Луганської, Донецької, Хмельницької та Херсонсь­кої областей.

Слід відзначити, що до 25% внесених пестицидів в результаті зми­вання попадають у водойми та негативно впливають на функціону­вання водної екосистеми, не кажучи вже про погіршення якості води.

На жаль, за останні роки визначити цифру використання пестици­дів немає можливості у зв'язку з децентралізацією ринку пестицидів і стихійністю його формування. При цьому велика кількість пестици­дів, закуплених у попередні роки господарствами України в цілому, часто зберігаються з порушенням елементарних правил.

Економічна доцільність застосування пестицидів обумовила ши­рокий контакт з цими сполуками різних прошарків населення як на виробництві, так в домашніх умовах. Разом з тим на сьогодні накопи­чена достатньо велика кількість даних, отриманих при обстеженні професійних контингентів і осіб, що зазнали випадкових отруєнь хі­мічними засобами захисту рослин, які свідчать про потенційну небез­печність значної кількості пестицидних препаратів для генетичного апарату людини.

Аналіз літератури щодо впливу пестицидів на імунну систему людей, які зайняті виробництвом або застосуванням їх у сільському господар­стві показав, що незалежно від належності хімічних засобів захисту рос­лин до тієї чи іншої групи речовин, відзначається зниження імунітету, підвищене сприйняття організму до збудників інфекційних хвороб.

Встановлено прямий кореляційний зв'язок із загальним наванта­женням пестицидів та захворюванням людей таких як: ураження верхніх дихальних шляхів, бронхіальна астма, захворювання печінки та нирок, ураження ендокринної системи, підвищення частоти алергіч­них захворювань тощо.

Одним словом, при всякому пестицидному навантаженні на середо­вище існування в організмі проходять різні зміни, особливо в ендо­кринній та імунній системах.

Тому розуміння того, як саме пестициди можуть нашкодити здо­ров'ю людей, допоможе вам відвернути можливі нещасні випадки при використанні пестицидів на своїх присадибних ділянках, в поме­шканнях проти гризунів та тарганів тощо.

Шляхи потрапляння пестицидів І в організм під час роботи

і Почнемо з визначення шляхів потрапляння пестицидів в організм під час роботи з ними. На сьогодні відомо такі три основні шляхи проникнення:

• ви можете вдихнути пестицидну пару або пил;

• на вашу шкіру можуть потрапити пестициди;

• ви можете випадково їх проковтнути.

Це можливо тоді, коли ви або хтось інший змішує, завантажує або використовує пестициди у полі або на своїй присадибній ділянці. У вітряну погоду, пестициди можуть переноситись не тільки з сусід­ньої ділянки, а й з відстані багатьох кілометрів. Тому, щоб зменшити ураження через повітря, необхідно додержуватись таких правил:

1. Уникайте використання пестицидів у вітряну погоду (швидкість вітру перевищує 2,5 м/сек);

2. Під час внесення пестициду стійте так, щоб на вас не зносило вітром бризки або пил пестицидів;

3. Розпилюйте аерозоль якомога ближче до оброблюваного об'єкта, використовуючи наконечники для дрібнокрапельного обприскування;

4. Якщо хтось біля вашого будинку працює з пестицидами, щільно зачиняйте вікна та двері, не випускайте малих дітей гуляти на вулицю.

Можливе попадання пестицидів в організм при вживанні їжі та во­ди, через повітря.

Розглянемо ці випадки та можливі запобіжні заходи більш детально.

1. Ураження через їжу. В наш організм постійно потрапляє деяка кількість пестицидів при споживанні фруктів, овочів, м'яса, яєць, мо­лока тощо, тому що в них завжди є пестицидні залишки. Хоч під впливом часу вони руйнуються, але для обмеження негативних на­слідків необхідно вжити власні запобіжні заходи:

• ретельно мити овочі і фрукти у проточній воді щіткою, при мож­ливості зрізати шкірку;

варити або пекти продукти - термічна обробка зменшує кількість залишків деяких пестицидів;

• дичина, як відомо, майже не має жиру, в якому звичайно накопи­чуються пестициди. І все ж уникайте полювання на території, де ак­тивно застосовуються хімікати;

• уникайте рибної ловлі на водоймах, де траплялося забруднення води;

• не збирайте дикорослі плоди та ягоди біля доріг, ділянок відчужен­ня або полезахисних смуг, які, можливо, були оброблені пестицидами.

2. Ураження через воду. При внесенні в грунт, певна кількість пести­цидів може потрапити у струмки та ріки. Цей стік разом з промисловими скидами може спричинити забруднення поверхневих, а також підземних вод. Тому, якщо ви живете у місті, то вода у вашому крані, а коли в селі - то у колодязі, незалежно від того, звідки вона надходить - з по­верхневих чи підземних вод, теж може містити низькі концентрації пес­тицидів. Але в міських мережах водопостачання якість води постійно знаходиться під контролем, чого не можна сказати про сільські або при­ватні колодязі. Над ними контроль не здійснюється, крім тих випадків коли власники самі не проявлять ініціативу. Тому зменшити можливість забруднення води у своєму колодязі ви можеш за допомогою таких порад:

• будьте обережні при використанні пестицидів на своїй садибі, особливо якщо колодязь мілкий або має пошкоджену цямрину;

• ніколи не використовуйте і не змішуйте пестициди біля колодязя;

• впевніться, що ваш колодязь заглибл

якщо у вас є сумніви щодо якості води з вашого колодязя, звер­ніться до місцевої санітарно-епідеміологічної служби;

• якщо аналіз води з вашого колодязя покаже наявність пестицидів у кількостях, що становлять загрозу для вашого здоров'я, вам слід змінити джерело водопостачання.

Після застосування отрутохімікатів у домашньому чи робочому приміщенні, у повітрі та на поверхні стін та меблів протягом досить тривалого часу може залишатись пестицидний пил або краплі. Щоб не завдати шкоди своєму здоров'ю, слід пам'ятати:

• використовуйте отрутохімікати у приміщенні лише у разі край­ньої необхідності, забезпечте ретельне провітрювання під час та після обробки;

• якщо пестициди використовуються всередині вашого дому, час­тіше провітрюйте приміщення, адже повітря ззовні значно чистіше, відчиняйте вікна та двері;

• якщо пестициди використовувались дуже активно і постала проб­лема серйозного забруднення повітря всередині приміщення, вичис­тіть щіткою всі поверхні, де хімікати могли осісти тощо.

Розпізнавання отруєння пестицидами

Як і всякі інші хімікати, пестициди можуть шкідливо впливати на здо­ров'я людини двома шляхами: зовнішнім та впливом на внутрішні органи.

Зовнішній вплив може проявлятися у виникненні хвороб подразнювальйого характеру (почервоніння, свербіж, прищі тощо) або алер­гічну реакцію шкіри, яка викликає почервоніння, опухання та пухирі. Дуже чутливі до хімікатів слизові оболонки очей, носа, рота і горла. Почервоніння і подразнення очей можуть спричинятися попаданням у них бризок пестицидів, протиранням очей рукавами або рукою, яка забруднена хімікатом. Висип на шкірі і подразнення очей можуть ма­ти серйозні наслідки, тому необхідно звернутися до лікаря.

Вплив на внутрішні органи людини залежить від того куди потра­пила отрута. Ураження легенів може викликати сильну задишку, сли­нотечу, прискорене дихання. Нудота, блювання, спазми у животі, пронос є результатом отруєння шлунково-кишкового тракту. Ушко­дження Нервової системи спричиняє надмірну втомлюваність, сонли­вість, головний біль, м'язові судоми і втрату відчуттів. Взагалі різні види пестицидів викликають різні симптоми отруєння.

Утруднене дихання, виділення слизу з рота і носа, зменшення зі­ниць і непритомність - це ознаки дуже серйозного отруєння, яке мо­же спричинити смерть. Тому, якщо у людини з'являються такі симп­томи, їй негайно треба надати медичну допомогу.

Найбільш загальні симптоми отруєння пестицидами - це сонли­вість, головний біль, запаморочення, надмірне потіння, порушення зору, блювота, біль у м'язах, біль у животі та судоми.

При отруєнні пестицидами звичайно спостерігається три або біль­ше цих симптомів. Ознаки отруєння, як правило, виявляються під час використання пестицидів або трохи пізніше.

Отже, якщо після роботи з пестицидами з'являються якісь симп­томи, слід негайно звернутися за медичною допомогою, щоб визна­чити, чи не пов'язані ці симптоми з впливом пестицидів. Пам'ятайте, що зменшення негативного впливу пестицидів на організм залежить від ефективно наданої першої медичної допомоги!

Перша допомога

Перша допомога є важливим кроком при лікуванні отруєння пес­тицидами при різних випадках ураження.

Ураження бризками пестицидів або пилом. Пестициди можуть по­трапити на шкіру під час роботи. Вони можуть бути знесені вітром або випадково розпилені на вас. Передусім необхідно:

• зупинити шкідливу дію отрути, змивши пестицид зі шкіри й одя­гу. Використайте для цього найближче джерело води;

• якомога швидше прийняти душ з милом. За відсутності душу ре­тельно вимийте руки, волосся, обличчя, прополощіть водою порож­нини рота і носа;

• після душу вдягнути чистий одяг і випрати забруднений, перед тим, як знову його вдягти.

Отруєння парами пестицидів

Вдихання парів деяких типів пестицидів може спричинити тяжке отруєння організму. Тому необхідно застосовувати безпечні методи їх використання. Враховуючи наступні поради, ви можете зменшити ризик наразитися на небезпеку при роботі з пестицидами:

• усі пестициди, що продаються в Україні, повинні мати етикетку, на якій вказується вся інформація про них;

• перед застосуванням пестициду прочитайте повністю всю етикет­ку, навіть якщо раніше вже користувались цим препаратом - не по­кладайтесь на свою пам'ять!

• користуйтеся рекомендаціями етикетки, яка є найкращим порад­ником для безпечного та економічного використання пестицидів;

• не застосовуйте пестициди обмеженого використання, ці препара­ти занадто небезпечні, щоб працювати з ними без спеціальної підго­товки;

• суворо дотримуйтесь інструкції по застосуванню пестициду, ви­користовуйте лише зазначену кількість, у певний час, за тих умов, для тієї мети, яка вказана;

• не використовувати більше пестицидів, ніж вказано на етикетці;

• знайдіть на лицевому боці етикетки одне з сигнальних слів, яке проінформує вас про те, наскільки небезпечним є вплив пестициду на організм людини:

• «Небезпечно для життя!» - означає сильно отруйний;

•« Небезпечно!» - це помірно небезпечний;

• «Обережно!» - значить найменш небезпечний;

• не заходьте на поле, яке позначене попереджувальними плака­тами;

• не паліть під час роботи з пестицидами або на обробленому ними полі;

• не використовуйте воду з дренажних канав або зрошувальних си­стем, щоб попити або вимити овочі та фрукти. Ця вода може бути за­бруднена пестицидами;

• не беріть із собою їжу та напої в поле, що обробляється пести­цидами;

• ніколи не беріть тару з-під пестицидів для використання вдома. Це небезпечно;

• не спалюйте упаковку пестициду, при згорянні вона може виді­ляти отруйні пари;

• ніколи не зберігайте пестициди в немаркованій тарі;

• ніколи не перемішуйте пестициди руками;

• змішуйте пестициди в добре провітрюваному приміщенні або надворі;

• заливаючи промивальну речовину в бак для розпилювання рід­ких пестицидів, не проливайте її на землю, стійте так, щоб пестицид не зносило на вас вітром;

• зберігайте пестициди закритими у місцях, недоступних для людей. Сподіваємось, що виконання цих порад не призведе до виникнення небезпечних ситуацій, і ви зможете при необхідності попрацювати з пестицидами, не зашкодивши при цьому своєму здоров'ю.

Правила безпеки при спілкуванні з домашніми тваринами

Спілкування з тваринами - заняття приємне, цікаве, необхідне і . небезпечне. Тому потрібно знати деякі правила спілкування з деяки­ми тваринами.

Правила безпечного спілкування з собакою

Собака - це дуже цікава, розумна тварина. Вона має вуха, очі, ніс, чотири лапи та хвіст. Є за що посмикати під час гри з нею. Але собака також; має дуже гострі зуби, і може вкусити вас.

З собакою можна гратися, але при цьому необхідно пам'ятати про правила:

• Собака по своїй природі мисливець, тому ніколи не тікайте від нього, бо він може подумати, що вас треба ловити і побіжить за вами. Навіть якщо ви боїтесь собаки, не показуйте йому цього, бо собака не терпить боягузів і може вкусити вас.

• Якщо ви хочете погладити чужого собаку, запитайте дозволу у її хазяїна. Гладьте собаку обережно і повільно, бо деяких з них драту­ють різкі рухи.

• Не годуйте чужих собак і не зачіпайте їх під час їжі або сну - во­ни можуть розгніватись. Адже вам теж не подобається, коли вас бу­дять або забирають улюблену цукерку.

• Не наближайтеся до великих собак, їх часто вчать кидатися на людей, які близько підходять.

• Ніколи не давайте собаці їжу з руки - він може ненароком вас вкусити за руку.

• Не махайте на собаку рукою чи палицею - це може їй не сподо­батися і вона вас вкусить.

• По вулицях бігає багато безпритульних собак. Пам'ятайте, що ці собаки часто бувають хворі. Не треба зачіпати таких тварин, вони можуть вас покусати, після чого ви можете тяжко захворіти.

• Якщо вас вкусить собака, негайно зверніться до лікаря.

• Після кожного спілкування з собакою обов'язково помийте руки з милом.

Якщо ви будете беззастережно виконувати ці правила, у вас є можли­вість Значно зменшити небезпеку потрапити в небезпечну ситуацію при спілкуванні з цією твариною.

Правила безпечного спілкування з котами та гризунами

Коти - маленькі, гарненькі, лагідні тварини. Алє й вони можуть бути небезпечні, адже вони мають гострі пазурі та зуби.

Тому, щоб не тримати подряпини рук та обличчя і більш тяжкі травми, запам'ятайте такі правила:

• не можна тягати кота за хвіст або спеціально наступати на нього;

• не можна тягати кота за вуса і вуха;

• не можна гладити кота проти хутра;

• не можна лякати кота;

• не можна брати кота у ліжко. На ньому можуть бути різні кома­хи, які можуть покусати вас;

• після спілкування з котами мийте руки з милом.

Крім собак та котів, вдома можуть жити і домашні гризуни - хо­м'ячки, миші. З ними теж треба поводитись дуже обережно. Вони, як і собаки, і коти мають дуже гострі зуби.

Тому:

• Не годуйте гризунів з рук.

• Тримайте гризунів подалі від дерев'яних речей.