Дорогі українці, українки!

Провів засідання Ставки. Перше питання – це трагедія з воїнами нашої 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Доповідали військові, міністр оборони, керівник Служби безпеки України. Конкретика – що вже вдалося зʼясувати з обставин трагедії, чиї накази створили умови, щоб трагедія сталася. Доповідав, зокрема, головний інспектор Міноборони Воронченко. Командира бригади відсторонено на час слідства. Уся ситуація розбирається похвилинно. І буде встановлено, хто конкретно порушив правила щодо безпеки людей у районі доступу аеророзвідки ворога. Жодного уникнення відповідальності.

Друге питання на Ставці, звичайно, доповіді Головкома, командувачів щодо напрямків основних боїв. Доповідь розвідки. Наші наступальні дії. Наші оборонні дії. Авдіївка, Купʼянськ, Херсон – головна увага сьогодні. І наші операції в Чорному морі. До речі, я дякую кожному, хто забезпечив успішне ураження російського корабля на заводі в Керчі. Це вагомо – мінус іще одне джерело російського терору проти України. Мінстратегпром і Міноборони доповіли про постачання зброї та техніки нашим бригадам, про динаміку оборонного виробництва в Україні та виконання контрактів і домовленостей із партнерами. І я вдячний усім нашим друзям у світі, які допомагають Україні з надійною, довготривалою підтримкою, яка посилює нас стратегічно.

Готуємося до міжнародних заходів листопада: провів сьогодні нараду з командою щодо зустрічей і переговорів, які вже заплановані. Очікуємо нових активностей і політичних – із Європейським Союзом, із багатьма іншими нашими партнерами у світі, зокрема щодо глобальної ролі України як гаранта продовольчої безпеки. Відповідні деталі будуть уже найближчим часом.

І ще одне. Дуже важливе.

Минулої ночі Росія завдала чергового удару по Одесі. Ракети, «шахеди». Частину вдалося збити. Були й влучання. Складна ніч для Одеси. Постійні удари по Херсону, по Херсонщині. Донеччина, Харківщина. По всій країні сьогодні була повітряна тривога. Варто всім памʼятати, що саме головне в Україні зараз. Ворог – неадекватний. І має силу. І хоче знищити Україну – так само, як і раніше хотів.

Усім зараз варто думати про захист нашої держави. Зібратись, не розхолоджуватись, не розпадатися на суперечки чи інші якісь пріоритети. Ситуація зараз така ж, як і була раніше: якщо не буде перемоги, то не буде країни. Наша перемога – можлива. Вона буде, якщо ми всі будемо зосереджені саме на ній. Не на політиканстві чи пошуках якогось свого особистого інтересу. Не на суперечках, які нічого не дадуть країні та обороні й нашому руху вперед.

Ресурс держави, ресурс бюджету, ресурс нашої уваги та емоцій, ресурс наших зусиль – все це потрібно для нашої перемоги. Я повторю ще раз. Усі ми бачимо, як люди вимагають спрямувати бюджетні ресурси не на бруківку та ремонти вулиць, а на допомогу обороні. Так і треба. Усі ресурси спрямовувати на те, щоб Україна стала сильнішою. Усі ми чуємо, що треба змінити в самих силах оборони: це стосується багатьох процедур, які не потрібні, це стосується багатьох складнощів, які є в наших воїнів. Переведення, тренування, забезпечення. Завдань багато. І всі відповідні структури повинні ними займатися – без того, щоб відволікати свою енергію та сили на щось інше. Усі ми бачимо, що зараз не час для широких святкувань чи інших зухвалих речей у тилу, які неприйнятні в час війни і тим більше тоді, коли армія, коли всі наші сили оборони живуть зовсім іншими емоціями: болем, боями, втратами, але і здобутками - здобутками для України. І всі ми розуміємо, що зараз, у воєнний час, коли є безліч викликів, абсолютно безвідповідально – якось так… легковажно та граючись вкидати в суспільство тематику виборів.

Я очікую від усіх відповідних структур та органів влади конкретних відповідей щодо завдань, які обʼєктивно є перед нашою державою зараз. Це стосується і цивільних органів влади, і військового елементу держави, і урядовців з Верховною Радою України, і Служби безпеки України й інших правоохоронних органів. Це стосується і того, що державі потрібно значно більше зосередженості на обороні – всім у державі, і особливо на регіональному рівні, у тилових містах, які мають відповідні ресурси допомогти та підтримати. Це стосується і того, щоб ніколи більше не повторилися такі трагедії, як із воїнами 128-ї бригади. І тих змін, яких очікують наші солдати й командири, особливо хлопці, які були мобілізовані. І нарешті, мають припинитися хвилі з будь-якими речами, які розколюють політично. Ми повинні визначитись, що зараз час оборони, час битви, від якої залежить доля держави й людей, а не час вкидів, яких від України очікує лише Росія. Я вважаю, що зараз вибори не на часі. І якщо потрібно поставити крапку в тій чи іншій політичній суперечці й далі працювати лише в єдності, то в державі є структури, які здатні ставити крапки й давати суспільству всі необхідні відповіді. Щоб не залишилося простору для конфліктів і чужої гри проти України.

Моє особисте ставлення й заклик – так само, як і 24 лютого, дбати про нашу державу, про її захист, про знищення окупанта, про волю України, яка здобувається зараз у боях заради України.

Я дякую всім, хто допомагає! Слава всім, хто воює та працює заради України!

Слава Україні!