З 2 вересня на території столиці запроваджується карантинний режим по амброзії полинолистій та ценхрусу довгоголковому

З 2 вересня на території столиці запроваджується карантинний режим по амброзії полинолистій та ценхрусу довгоголковому

Увага, деснянці!

У зв’язку з надзвичайною агресивністю і шкодочинністю карантинних бур’янів амброзії полинолистої та ценхрусу довгоголкового, їх негативним впливом на рослинність, а в період цвітіння – на здоров’я людей Деснянська райдержадміністрація інформує про запровадження з 2 вересня карантинного режиму по амброзії полинолистій та ценхрусу довгоголковому на території району та заходи боротьби з ними.

Балансоутримувачам територій, на яких виявлено вогнища карантинних бур’янів, підготовлено доручення про вжиття заходів для їх знищення.

Довідково. Амброзія полинолиста (лат. – Ambrosia artemisiifolia).

Амброзія полинолиста – це злісний бур’ян, що розвиває могутню кореневу систему і надземну масу. Надмірно висушує і виснажує ґрунти, викликає алергічні реакції у людини. По зовнішньому вигляду схожа на полин звичайний.

Морфолого-біологічні особливості. Однорічна рослина. Коренева система стрижнева з потужним розгалуженням, корінь проникає на глибину до 4 м. Це однодомна рослина. Чоловічі колосовидні суцвіття зібрані на верхівках гілок, жіночі кошики – в пазухах листків або ж при основі чоловічих суцвіть. Насіння представляє собою несправжній плід оберненояйцевидної форми, навколо верхньої випуклої частини є 5-10 маленьких шипиків і один більший на верхівці. Забарвлення від зелено-сірого до коричневого. Одна рослина може дати до 30-40 тис насінин. Насіння амброзії зберігає схожість у ґрунті до 40 років.

Шкодочинність. Амброзія полинолиста засмічує польові культури. Росте на узбіччях доріг, на пустирях, необроблюваних землях, присадибних ділянках.

Поширення. Поширюється амброзія з насінням, відходами від переробки насіння сільськогосподарських культур, із сіном, соломою, силосом, у тому числі, й з підстилкою у вантажних автомобілях, з розсадою й іншими матеріалами.

Заходи боротьби. Для запобігання розповсюдження амброзії вирішальну роль відіграють агротехнічні методи боротьби (виривання або скошування, залуження). Значний ефект можливо отримати при застосуванні гербіцидів.

У випадку виявлення амброзії землевласникам, сільськогосподарським виробникам, власникам земельних та присадибних ділянок негайно провести заходи по її знищенню.

Ценхрус довгоголковий (лат. – CehchrusLjngispinus).

Ценхрус довгоголковий – бур’ян , який несе загрозу людям і домашнім тваринам. Його, вкриті шипами плоди пошкоджують шкіру тварин, ранять шлунково-кишковий тракт та ротову порожнину. Шипи досить міцні і здатні травмувати шкіру людей і тварин. Колоски ценхрусу володіють аллелопатичним потенціалом, тобто в огортках містяться речовини, які пригнічують проростання насіння інших рослин. Ценрус якірцевий (малоквітковий, довгоголковий) здатний рости на будь яких ґрунтах, але перевагу віддає піщаним ґрунтам. Він утворює цілі колонії на узбережжях водоймищ, відкосах залізниць та автомобільних доріг.

Морфологічно-біологічні особливості. Однорічна рослина. Стебла товсті, плоскі, прямі і розгалужені. Рослина висотою 20-60 см. Суцвіття – колосоподібна волоть, що складається з 8-15 колосків буруватого або жовтувато-зеленого кольору, вкритих гострими шипами. Колоски вузькі, оточені колючою обгорткою із щетинок, що зростаються біля основи.

Плід – зернівка. Зернівка має чорно-бурий або зелено-жовтий колір, схожа на насінини суданської трави, але менша за розміром, вкрита колосковою лускою й оточена гострими шипами, завдяки яким прикріплюється до вовни тварин та одягу людей. Одна рослина утворює близько 2000 насінин.

Шкодочинність. Здатен розвивати потужну надземну масу, що спричиняє пригнічення культурних рослин.

Ценхрус наносить шкоду тваринництву. Насіння знижує якість вовни овець. При потраплянні разом із кормом до порожнини рота тварин пошкоджує слизову оболонку, що призводить до появи виразок та пухлин.

Шляхи поширення. З насіннєвим матеріалом, сіном, соломою, шерстю тварин.

Заходи боротьби. Глибока оранка, використання сівозміни, на необроблюваних землях застосовують багатократне косіння або випалювання, метод чорного пару, культивація, обробіток ґрунту після збору урожаю, хімічні методи, догляд насіннєвого матеріалу, вовни.