Як уберегтися в інформаційному просторі в умовах воєнного стану?
З початком бойових дій на території нашої країні життя мільйонів жителів України докорінно змінилося.
Головним пріоритетом кожного стало завдання як вижити та захистити себе, своїх близьких і майно. Використовуючи вразливий стан значної кількості людей, маніпулюючи болючими для кожного питаннями, майже одразу знайшлися й ті, для кого воєнний стан – додаткові умови для здійснення злочинної діяльності.
Тому науковцями НДІ ВПЗ було розроблено пам’ятки, в яких наводяться практичні рекомендації громадянам щодо зменшення можливості стати потерпілим від кримінальних правопорушень, зокрема: «Як уберегтися в інформаційному просторі в умовах воєнного стану».
ОБЕРЕЖНО!
Шахраї використовують:
- псевдоблагодійність;
- попит на оренду житла. Надаються пропозиції щодо оренди фейкового житла для переселенців (або реального житла без надання послуги оренди, оскільки «орендодавець» зникає одразу ж після отримання завдатку або першого платежу за оренду);
- пасажирські перевезення та евакуацію, за які Ви сплачуєте кошти наперед, а по факту вони не здійснюються;
- попит на товари першої необхідності. Здійснюється «продаж» неіснуючих товарів (особливо тих, які потребують ЗСУ: військової амуніції, технічних пристроїв, продуктів харчування і т.п.);
- бажання виїхати за кордон – маються на увазі шахрайства, пов’язані з перевезенням через державний кордон України чоловіків призовного віку та тих, хто може підпадати під мобілізацію;
- пошук інформації про безвісно відсутніх осіб та їх викуп із полону – шахрайства під приводом надання інформації щодо безвісно зниклих громадян, можливостей викупу їх з полону та ін.;
- попит на фінансову підтримку або послуги державних органів. Наприклад, шахраї можуть пропонувати перерахувати гроші на послуги нотаріуса або сплатити комісію для отримання державних виплат.
Як це виглядає?
Фейки (неправдива інформація про будь-кого чи будь-що, дезінформація):
- елемент інформаційної війни (фейкові новини);
- інструмент шахрайства. Треба остерігатися:
1) фейкових веб-сайтів (такий сайт може маскуватися як під офіційні сайти державних органів та установ, так і під сайти благодійних фондів, гуманітарних центрів і т.п.);
2) фейкових сторінок у соціальних мережах як організацій установ, так і окремих волонтерів, у тому числі й реальних;
3) фейкових каналів у месенджерах (Telegram, Viber та ін.)
ЯК ВІДРІЗНИТИ:
- як правило, головною відміною фейкових сайтів від реальних є їх доменне ім’я: оригінальний сайт має на кінці .ua, .com чи .gov, а фейковий – .org, .site і складається зі слів, які важко розібрати;
- фейкові сторінки чи акаунти, як правило, відрізняються від оригінальних однією чи кількома літерами. Тому необхідно ретельно вчитуватися у назву організації чи установи, пильно перевіряти логотип (наприклад, поширеним є розсилка спаму від імені відомих мереж магазинів «АТБ» чи «EVA»), звертати увагу на давність створення акаунту та його змістовне наповнення.
Фішинг (шахрайство, що здійснюється з метою отримання персональних даних осіб). Однією із найпоширеніших схем фішингу є пропозиція отримання грошової допомоги, замаскована під грошову допомогу від держави Україна, Організації Об’єднаних Націй, благодійних фондів і т.п. для певних категорій осіб.
ЯК ВІДРІЗНИТИ:
- уважно вчитуватися в текст оголошення, оскільки у фейкових оголошеннях нерідко наявні граматичні помилки;
- шахраї створюють обов’язкові повідомлення-сателіти, як-то позитивні відгуки вдячності від тих, хто вже «отримав» таку допомогу (і, знову ж таки, часто у таких коментарях наявні граматичні помилки);
- як правило, текст оголошення максимально наближений до свого реального двійника, однак із певними відмінностями;
- однакові або однотипні повідомлення поширюються у різних месенджерах.