Вчимо дітей бачити людину, а не відмінності

Розмова з дитиною про безбар’єрність не потребує складних слів або особливих знань. Діти природно цікавляться тим, що для них нове чи незвичне.

Наприклад, на дитячому майданчику дитина може побачити однолітка, який користується кріслом колісним, і спершу здивуватися. У такій ситуації дорослому достатньо спокійно пояснити: «Цей хлопчик так само любить гратися, як і ти, однак йому зручніше рухатися по-іншому».

Варто допомогти дитині зрозуміти: усі люди різні, але кожен заслуговує на повагу, дружбу та рівне ставлення.

Безбар’єрність починається саме з таких простих речей – з уміння бачити в кожній людині насамперед особистість.

#безбарєрність #barrierfree

Національна соціальна сервісна служба України