У повітрі пахне травами та пряним медом
На порозі – Перший Спас (Маковія, Спас на воді, Макотрус), православне свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, або Свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці, яке відзначають у перший день Успінського посту 14 серпня (1 серпня за старим стилем).
Свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього прийшло до нас з Візантії. Воно полягало у перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою «відвертання хвороб», для очищення міста від злих духів, які за давніми віруваннями приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою та щоб йшли дощі у спеку.
Цього дня прийнято вшановувати воду, пекти пряники, пироги та млинці з медом і маком, осінні квіти та нести їх до церкви на посвяту. До осінніх букетів збирають великі китиці жовтих купчаків, чорнобривців, чебрецю, кудрявців, настурцій, рути-м'яти, нагідок, польових сокирок, лугової материнки, роман-зілля, васильків та великі достиглі голівки маку.
У такому букеті кожне зело мало свій символ: рута-м'ята мала оберігати від усякої напасті і додавати здоров'я; ласкавці – щоб у родині була ласка, злагода і щирість; кудряві – аби у хлопців в'юнились кучері й любили їх дівчата; а сонях уособлював небесне світило, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин. До кожної рослинки господиня зверталася з поетичними примовками. З квітів при потребі готували ліки чи купелі. Із свячених васильків робили кропильце, коли кропили свяченою водою молодих на весіллі або проводжали когось у далеку путь.
За образами «маковійки» зберігаються аж до весни. Навесні мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітають до своїх кіс, – «щоб не випадало з голови волосся».
Свято Маковея ще називається в народі «Першого Спаса», або «Спаса на воді». Хворі пропасницею купаються в річці, бо вода в цей день вважається цілющою. В цей день проводиться освячення води, зокрема криниць. Посвячення криниць – глибинний звичай наших пращурів. Він сягає ще язичеських вірувань у живу силу води. Всім животокам і джерелам у давній слов'янській міфології приписувалась надприродна сила. Тут проводили різноманітні ритуально-обрядові розваги, шлюбно-весільні дійства.
На Преображення Господнє кажуть Спас. Колись цю назву вживали без жодних прикметників. Тепер дехто Маковія іменує медовим Спасом, а самого Спаса – яблучним. Та це заплутує, як яке свято називати і що коли святити.
У 90-х роках 20-го століття, ознайомившись з етнографічною літературою, не дочитавшись, що в ній описано, аматори від етнографії придумали кілька Спасів – горіховий, яблучний, медовий. Але це з розряду фантазій. У народі був один Спас – 19 серпня. Лише дуже локально часом свято Маковія 14 серпня називали малим Спасом.
Маковія треба називати Маковієм, а Спаса – Спасом. На Маковія, святять не лише мак, але і всіляке насіння, а також квіти, цілюще зілля і воду. На Спаса у кошиках несуть фрукти та овочі (навіть картоплю, помідори та іншу городину), мед, віск, продукти бджільництва, колоски та обов'язково хліб. Спеціально до свята пекли хліб і несли до церкви. Часто замість паляниць були пироги, пиріжки або рулети з яблуками та з маком.