СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ: 5 КРОКІВ ДЛЯ ГРОМАДИ
Безбар’єрність - це не окремий проєкт, а важлива складова розвитку громади. Щоб зміни були системними та відповідали реальним потребам людей, цілі й завдання з безбар’єрності мають бути включені до Стратегії розвитку громади.
Важливо також враховувати шість напрямів Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року та потреби жителів конкретної громади.
КРОК 1. Зрозуміти, які бар’єри є в громаді
Перш за все потрібно визначити, що саме заважає людям повноцінно користуватися простором, послугами та можливостями.
Для цього варто проаналізувати:
• результати щорічного моніторингу безбар’єрності;
• доступність інфраструктури та послуг;
• звернення жителів;
• пропозиції громадських організацій.
Особливо важливо почути людей, які безпосередньо стикаються з бар’єрами: людей з інвалідністю, ветеранів і ветеранок, людей старшого віку, батьків із маленькими дітьми та інших жителів громади.
Уповноважений з безбар’єрності координує цю роботу: збирає пропозиції, стежить за їх виконанням та інформує Місцеву раду безбар’єрності про результати.
КРОК 2. Визначити пріоритети разом із Місцевою радою безбар’єрності
Зібрана інформація допомагає визначити, які зміни потрібні насамперед.
Місцева рада безбар’єрності - це майданчик для спільної роботи представників місцевого самоврядування, громадськості та інших заінтересованих сторін.
Саме спільне визначення пріоритетів допомагає врахувати реальні потреби людей ще до ухвалення відповідних рішень.
КРОК 3. Включити безбар’єрність у Стратегію розвитку громади
Цілі та завдання з безбар’єрності мають відповідати шістьом напрямам Національної стратегії:
фізична безбар’єрність;
інформаційна безбар’єрність;
цифрова безбар’єрність;
освітня безбар’єрність;
економічна безбар’єрність;
суспільно-громадянська безбар’єрність.
Водночас кожна громада самостійно визначає першочергові завдання — відповідно до своїх потреб та особливостей.
КРОК 4. Перетворити цілі на конкретні проєкти та передбачити фінансування
Кожна ціль має перетворюватися на конкретні дії:
що саме потрібно зробити;
коли це буде зроблено;
хто відповідатиме за реалізацію;
як вимірюватиметься результат;
з яких джерел буде профінансовано заходи.
Важливо, щоб Стратегія розвитку, план заходів, місцеві програми та бюджет були взаємопов’язані. Тоді безбар’єрність не залишатиметься лише задекларованою метою, а перетворюватиметься на конкретні зміни.
Для залучення інвестицій громади можуть використовувати екосистему DREAM.
Також практичну підтримку громадам надає Центр експертизи, який працює на основі досвіду першої та другої черг «Руху без бар’єрів».
Центр допомагає на різних етапах — від планування та проєктування безбар’єрних маршрутів до пошуку грантових можливостей для реалізації проєктів.
Подати запит до Центру експертизи можна за адресою:
КРОК 5. Перевіряти результат та вдосконалювати рішення
Важливо не лише порахувати кількість виконаних заходів, а й перевірити головне:
чи стало людям справді простіше користуватися просторами, послугами та можливостями громади?
До оцінки результатів варто залучати Місцеву раду безбар’єрності, амбасадорів з безбар’єрності, громадські організації та самих жителів.
Якщо моніторинг показує нові виклики або свідчить, що певне рішення не працює належним чином, громада може переглянути свої пріоритети та оновити заходи.
Безбар’єрність починається з розуміння потреб людей і перетворюється на реальні зміни тоді, коли стає частиною системного планування розвитку громади.