Подолати антибіотикорезистентність до 2030 року: затверджено державну Стратегію

Кабінет Міністрів України затвердив Державну стратегію боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів на період до 2030 року та операційний план з її реалізації з реалізації у 2024–2026 роках.

Стратегія включає розширення національної мережі мікробіологічних лабораторій, посилення системи інфекційного контролю на рівні закладів охорони здоров’я, епіднагляду за резистентними збудниками, з урахуванням комплексного підходу «Єдине здоров’я».

У чому важливість Стратегії?

Антимікробна резистентність (АМР) ускладнює лікування інфекційних захворювань і збільшує витрати на охорону здоров’я, тому впровадження системних заходів, передбачених Стратегією, допоможе убезпечити пацієнтів і зберегти здоров’я населення від глобальних загроз, які становить АМР. В Україні в умовах війни ризик поширення резистентних інфекцій стає ще вищим через велику кількість травм унаслідок бойових дій та необхідність тривалого лікування поранених.

Основні цілі та напрями Стратегії

Посилення інфекційного контролю:

- впровадження нових стандартів інфекційної безпеки у медичних закладах;

- створення відділів інфекційного контролю у регіональних медичних установах;

- затвердження національних санітарних правил щодо поводження з медичними відходами та репроцесингу медичних виробів.

Розширення лабораторних можливостей:

- створення нових бактеріологічних лабораторій та вдосконалення наявних;

- впровадження системи управління якістю лабораторних досліджень;

- запровадження стандартів біологічної безпеки у мікробіологічних лабораторіях.

Система епіднагляду:

- розширення нагляду за резистентними збудниками та споживанням антимікробних препаратів;

- збір та аналіз даних із національної мережі епідеміологічного нагляду;

- впровадження електронних систем обліку результатів бактеріологічних досліджень.

Інформування та навчання:

- проведення щорічних національних кампаній з підвищення обізнаності населення про небезпеку АМР;

- організація навчання для медичних працівників щодо інфекційного контролю та раціонального використання антибіотиків;

- випуск рекомендацій для громадськості щодо запобігання інфекційним хворобам.

Наукові дослідження:

- проведення наукових досліджень щодо нових методів лікування резистентних інфекцій;

- створення національного центру досліджень з питань АМР;

- запровадження грантових програм для підтримки дослідників у сфері АМР.

Завдяки впровадженим стандартам уже вдалося:

- знизити використання антибіотиків: цефтріаксону — на 20%, левофлоксацину — на 45%, лінезоліду — у 2,5 раза.

- запобігти необґрунтованому призначенню антибіотиків: заборонено профілактичне застосування антибіотиків групи резерву без відповідних підтверджень.

- встановити контроль призначень: обов'язкове погодження призначення антибіотиків з клінічними фармацевтами.

- визначити штами пріоритетних патогенів: у 2023 році лабораторії-учасники національної мережі епіднагляду дослідили понад 43 000 зразків крові та 7700 зразків спинномозкової рідини. Було ізольовано понад 2400 штамів пріоритетних патогенів, зокрема, K. рneumoniae з резистентністю до карбапенемів (до 70%).

Наступний крок — посилення інфекційного контролю

Усі заклади охорони здоров’я, незалежно від форми власності, зобов’язані посилити інфекційний контроль та оптимізувати використання антибіотиків відповідно до наказу МОЗ України №1614.

Центр громадського здоров’я України