Не виходьте на кригу!
Правила безпеки та порятунку на кризі
Враховуючи характерну для України нестабільність холодної погоди, краще взагалі оминати вкриті кригою річки, канали, озера, ставки та інші водойми. Навіть досить тривалі сильні морози – не гарантія безпечного перебування на льоду, що підтверджено багатьма нещасними випадками! Якщо ви все ж вирішили ризикувати, дотримуйтесь простих, але ефективних рекомендацій, які допоможуть зберегти життя вам та вашим близьким чи знайомим.
Прості запобіжні заходи
Не виходьте на молодий лід, під час слабких і нетривалих морозів. Відносно безпечним вважається лід: для однієї людини — лід зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 сантиметрів; для обладнання ковзанки — не менше 10-12 сантиметрів (масове катання — 25 сантиметрів); масова переправа пішки може бути організована при товщині льоду не менше, ніж 15 сантиметрів.
Не збирайтеся на кризі групами, не підходьте один до одного ближче, ніж на 3 м. Відстань між лунками риболовів має бути мінімум 5 – 6 метрів. Не можна робити коло себе відразу кілька лунок.
Ні в якому разі не виходьте на лід у темний час доби, під час туману, дощу чи хуртовини. Якщо трапиться лихо, вас складно буде помітити тим, хто може надати допомогу чи викликати рятувальників.
Не виходьте на кригу поодинці. Залишайтеся у полі зору тих, хто за необхідності зможе надати вам допомогу.
Ні в якому разі не можна перевіряти міцність криги ударом ноги – тільки палицею. Якщо на кризі з’являється хоч трохи води, чути характерне потріскування криги або з’являються тріщини, це свідчить про те, що під вами тонкий лід. Необхідно негайно повертатися тим же шляхом, яким і йшов. При цьому робити це ковзаючими кроками, не відриваючи ніг від криги і розставивши їх на ширину плечей. Це дозволить розподілити масу тіла на більшу площу криги.
Не вживайте алкогольні напої з метою зігрітися. Не дивлячись на оманливе відчуття зігрівання, алкоголь призводить до збільшення втрат тепла організмом та підвищує ризик раптового загострення серцево-судинних захворювань. Окрім того, алкогольне сп’яніння призводить до неадекватного реагування на небезпеку, що дуже часто стає причиною нещасних випадків на воді.
Ходити по вже прокладеній лижні. Якщо таких немає, уважно пропланувати маршрут, стоячи на березі.
Кріплення лиж на кризі розстебнути, аби при необхідності швидко їх скинути. Не накидати на руки петлі лижних палок, щоб у разі небезпеки легко їх відкинути. Рюкзак вішати лише на одне плече, аби легко звільнитися від його ваги, якщо крига під вами провалиться. Бо і намокший одяг, і інші речі у таких випадках швидко тягнуть вниз.
Не відходьте далеко від берега. Де швидша течія — і крига тонша. А швидка течія (на Дніпрі у межах Києва сягає 2 м/с) неминуче затягує під кригу. І, звісно, врятувати вас буде складніше.
Не наближатися до темних плям – ділянок, де крига неміцна, є виступаюча вода. Також оминайте темні, незапорошені снігом ділянки – місця, де нещодавно були ополонки.
Пам’ятайте, що під товстим шаром снігу лід завжди тонший.
Не виходити на лід у місцях, де поблизу можуть бути стічні води, у першу чергу теплі (з підприємств і заводів), в районі гирл, де одна річка в падає в іншу, де річка чи струмок впадає в озеро і т. п.
Не наближатися до місць, де у кригу вмерзли корчі, водорості, гілочки, друзки, бульбашки тощо, де лід буває неміцний. Також небезпечно підходити близько (на відстань, меншу за 10 м) до берега, понтонів, дебаркадерів, бортів пришвартованого водного транспорту, причалів, з якими крига може нещільно з’єднуватися, бувають тріщини та порожнини з повітрям. Окрім того, не можна наближатися ближче 100 м до опор мостів — вище та нижче за течією завжди спостерігається висока турбулентність води. Крига там тонша, ніж будь-де, зростає ризик бути затягнутим під кригу швидкою течією.
Не ходити поруч з тріщинами та по ділянці, відділеній від основного масиву кількома тріщинами. Якщо з лунки вода починає бити фонтаном, негайно залишити це місце. Не дозволяти дітям виходити на лід без нагляду дорослих. Катайтеся на ковзанах лише у перевірених та обладнених місцях.
Якщо ви провалилися під лід
У першу чергу намагатися не панікувати і голосно покликати на допомогу.
Не робити енергійних, різких рухів у воді, адже це прискорює охолодження організму (рухатися необхідно у повільному темпі). Діяти рішуче. Широко розкинути руки, аби не зануритися з головою у воду. На голову припадає 50% втрат тепла. Крім того, коли людина різко опиняється у крижаній воді, м’язи грудей і живота рефлекторно скорочуються, викликаючи мимовільні вдохи та видохи. Коли голова під водою, є виликий ризик захлинутися. Якщо все ж намокший одяг затягнув під воду, коли до вас вже наближаються рятувальники, намагайтеся максимально затримати дихання і залишатися чітко під ополонкою, не рухаючись у різні боки. Так у водолазів буде набагато більше шансів швидко знайти вас у каламутній воді і встигнути врятувати. Коли рятувальники поруч, величезну роль має організація процесу надання допомоги та чітке виконання потерпілим команд рятувальників.
Знаходячись на поверхні води, не навалюватися усім тілом на тонку частину криги, щоб вона не ламалася ще більше. Спираючись на спину (на живіт та груди не так зручно спиратися) і на лікті та розподіливши таким чином масу тіла на максимально можливу площу криги, виштовхувати себе ногами на міцний лід, дуже бажано у ту сторону, звідки прийшов, бо там перевірена крига.
Коли тіло буде у горизонтальному положенні, закинути на лід ту ногу, яка ближче до кромки криги, далі поворотом корпусу витягнути іншу ногу і швидко відкотитися від тонкої криги.
Порятунок людини, що провалилася під лід
Найкраще витягувати людину за допомогою кінця рятувального Олександрова – довгої мотузки з важкими поплавками яскравого кольору і петлею на кінці. Потерпілий обв’язується ним (чи обв’язує руки), після чого рятувальники витягують його з ополонки. У реальній ситуації заміною рятувального кінця можуть стати рятувальне коло (за наявності), ремінь, звичайна мотузка, шарф, палиця, шест, дошка, драбина, лижі, санки – довгий підручний засіб.
Крикнути, що йдете на допомогу, це додасть потерпілому впевненості і сили. Наближатися до постраждалого необхідно лише поповзом, з розкинутими в сторони руками та ногами, аби не опинитися у воді самому. Можна підкласти під себе лижі чи дошку – це збільшить площу опори. Не підповзайте зовсім близько до потерпілого, кидайте мотузку чи зв’язані шарфи з максимально можливої відстані. Особа, яка надає допомогу, обов’язково повинна обв’язатися мотузкою, закріпивши її на березі.
Якщо це неможливо або немає дуже довгих підручних предметів, то 2 — 3 людини лягають на лід і ланцюжком наближаються до потерпілого, тримаючи один одного за ноги. Перший подає потрепілому ремінь, шарф і т. п. предмет, після чого вони разом витягують його з води. Дійте впевнено і швидко, адже потерпілий мерзне у крижаній воді, а мокрий одяг швидко тягне його донизу.
Дії після того, як вибрався з води, надання постраждалому домедичної допомоги
Якщо ви самотужки вибралися з ополонки, зніміть на березі мокрий одяг, витисність його, одягніть і якомога швидше йдіть до теплого приміщення.
Коли людина пробула у воді не дуже довго і здатна рухатися, їй пропонують біг на місці протягом 10 — 15 хвилин. Якщо вона не здатна рухатися, необхідно укутати, напоїти гарячим питтям (не алкоголем!!!) і прикласти грілки (пляшки, фляги з теплою водою) до потилиці, шиї, бокових поверхонь грудної клітини, під пахви, до пахової області.
Категорично забороняється розтирати тіло! Це призводить до руйнування капілярів, утворення кровотеч, синців. А головне, охолоджена кров з периферичних судин починає активно надходити до життєво важливих органів, що прискорює і продовжує зниження температури тіла.
Можна влаштувати потерпілому ванну з температурою води 15 – 20°C і поступово підвищувати її до 36 — 42°C.
Ні в якому разі не можна відразу відігрівати охолоджені частини тіла у теплій чи гарячій воді! У кращому випадку це призведе до небезпечного прискорення серцебиття. У гіршому – може викликати гангрену!
У випадках, коли потерпілий пробув у воді від 30 хвилин до 2 годин, але залишився живий, його не можна різко переносити, рухати кінцівки і голосно розмовляти поруч з ним – це миттєво призводить до зупинки серця! Якщо ж у нього відсутнє серцебиття і дихання, необхідно викликати «Швидку» (дати команду, щоб це зробив хтось інший) і негайно розпочинати серцево-легеневу реанімацію (СЛР) – непрямий масаж серця та штучне дихання. СЛР продовжувати до відновлення серцебиття та дихання.