Алгоритм дій постраждалих від домашнього насильства: основні кроки
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство – це дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
З моменту гласності гострої у сьогоденні проблеми домашнього насильства акцентується увага на розширенні кола осіб, яких визнають кривдниками, а також на критично високому рівні зростання кількості випадків вчинення домашнього насильства, зокрема, фізичного та психічного. Безпосередньо під час випадків домашнього, а тим більше – погроз, жертва відчуває безвихідь, паніку, страх, й ці емоції не дають зібратись і раціонально мислити та діяти у таких обставинах.
Як діяти у разі скоєння проти вас домашнього насильства?
Немає єдиного плану дій в подібних ситуаціях, але є декілька порад щодо дій, які жінка повинна вчинити для захисту себе та/або дітей:
– негайно за можливості ізолюйте себе та/або дітей від кривдника, зокрема, залишити помешкання або хоча б зачинитися у кімнаті;
– терміново телефонуйте до поліції, безпосередньо під час вчинення насильства, якщо є така можливість, або після того як убезпечили себе та дітей: повідомте поліцію саме про вчинення домашнього насильства і чи знаходитесь у безпосередній небезпеці;
– чекайте на поліцейську групу швидкого реагування;
– можете написати заяву у відділенні поліції чи надіслати поштою.
– поліція, приїхавши на виклик, за наявності для цього підстав, може затримати кривдника, що надасть вам час для убезпечення себе та дітей, а також поліція може застосувати терміновий обмежувальний припис.
– якщо кривдник наніс вам/дитині тілесні ушкодження (зґвалтував), з урахуванням вашого стану телефонуйте до швидкої або зверніться до лікарні та обов’язково вказуйте, що отримали травми в результаті побоїв чоловіка, тощо. Увага! До здійснення медичного обстеження краще не змивати сліди з тіла та одягу. Нічого не чіпайте на місці події. Обов’язково пройдіть судово – медичну експертизу з метою визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, яку долучать до справи як доказ;
– якщо психологічне насильство відбувалося у присутності дітей або відносно них, в результаті чого діти отримали психологічні травми, є сенс звернутися до служби у справах дітей з відповідною заявою, також ви маєте право не давати кривдникові бачитися та спілкуватися з дітьми до вирішення питання.
Про кожен випадок домашнього насильства необхідно повідомляти в поліцію та усіма законними засобами та способами захищати себе та дітей.
Заходи, які можуть застосовуватись до кривдників:
Терміновий припис – захід протидії домашньому насильству, спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства. Застосовується до кривдника не більше, ніж на 10 днів. Ідеться про негайне припинення домашнього фізичного насильства. Він полягає в обмеженні кривдника, що вчиняє домашнє насильство, доступу до житлового приміщення, де проживає жертва.
Обмежувальний припис – захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямоване на забезпечення безпеки постраждалої особи. Обмежувальний припис видається судом на строк від 1 до 6 місяців за заявою постраждалої особи або її представника. Якщо домашнє насильство застосоване до дитини – за заявою батьків або інших родичів дитини (баби, діда, повнолітніх брата, сестри), мачухи або вітчима дитини, а також органів опіки й піклування.
Куди звертатись в разі вчинення домашнього насильства:
Найперше, куди потрібно звернутися за допомогою – це поліція. Ви можете викликати поліцію за телефоном 102 або звернутися особисто до райвідділу та написати заяву.
Якщо ви потребуєте консультації ви можете зателефонувати на номери гарячих ліній, де вам нададуть роз’яснення та консультування:
Національна “гаряча лінія” з питань протидії насильству та захисту прав дитини 0 800 500 335 або 116 123 (з мобільного) – безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України;
Національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-005, або з мобільного 116-123 вона працює цілодобово;
Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству – 1547;
Гаряча лінія Координаційного центру з питань безкоштовної правової допомоги – 0-800 213-103, або зверніться до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, або бюро правової допомоги за місцем вашого проживання.
За інформацією: Координаційний центр з надання правової допомоги