30 липня світова спільнота відзначає Всесвітній день протидії торгівлі людьми

Торгівля людьми є однією з галузей кримінального бізнесу, що розвивається найбільш стрімкими темпами в світі. У цій індустрії домінують добре організовані кримінальні синдикати. Одержані прибутки йдуть на фінансування інших різновидів злочинної діяльності, в тому числі торгівлі наркотиками та зброєю. Торгівля людьми є високодохідною і фактично безпечною, з точки зору можливості соціального контролю, сферою діяльності транснаціональних злочинних організацій. Щорічний світовий прибуток кримінального сектору в цій сфері діяльності становить від 5 до 7 мільярдів доларів, а в деякі роки досягає 9,5 мільярдів доларів. Наприклад, тільки в Україні вербувальник отримує від 200 до 5000 доларів за кожну завербовану жінку.

Проблема торгівлі людьми залишається болісною і для України. Складна економічна ситуація в Україні, високий рівень безробіття, недосконалість законодавства та правова необізнаність громадян є основними умовами, що сприяють цьому явищу. Прагнучи кращої долі, люди їдуть за кордон шукати роботу. Спритні ділки щороку використовують сотні таких шукачів.

В міжнародній системі Україна визначена як країна – постачальниця жінок. Саме громадянки України зараз складають значну частину живого «товару» на відкритих і таємних ринках Європи та Азії. Як правило, експорт жінок з України здійснюється на світові ринки інтимного бізнесу – в Туреччину, Італію, Польщу, Іспанію, Німеччину, країни колишньої Югославії, Угорщину, Чехію, Грецію, Російську Федерацію, Об’єднані Арабські Емірати, Ізраїль, Сполучені Штати Америки та інші країни.

Поширена серед іншого й торгівля людьми з метою використання жертв торгівлі як донорів для трансплантації органів і тканин, а також для некомерційного рабства в таких формах як примусове заміжжя, примусова вагітність, фіктивне вдочеріння (усиновлення).

Сьогодні на перший план виходять все нові сторони торгівлі людьми, а саме торгівля з метою примусової праці. Останнім часом, Міжнародна організація з міграції заявляє про те, що жертвами частіше стають українські чоловіки, що безпосередньо підтверджує поширення трудової експлуатації. Якщо говорити про основні країни призначення торгівлі людьми з України, то на першому місці залишається Росія, на другому – з дуже значним відривом іде Польща, а на третє виходить сама Україна як країна внутрішньої експлуатації, коли людей, громадян України, не вивозять за кордон, а перевозять, наприклад, із однієї області до іншої, відбирають документи і експлуатують у тій чи іншій формі.

На жаль, Україна поступово починає ставати і країною призначення, тобто на її території експлуатують іноземців. Якщо говорити про тенденцію останніх років, то найбільше серед таких потерпілих громадян Молдови.

Останнім часом у нашій країні багато робиться для запобігання торгівлею людьми. Слід відзначити, що Україна (як на міжнародному, так і на національному рівні) застосовує багатовекторний підхід до проблеми боротьби з торгівлею людьми. Як правило, це проявляється у поєднанні стратегій боротьби з торгівлею людьми як такою, боротьби з нелегальною міграцією та боротьби із міжнародною організованою злочинністю.

Але ж і кожен сам повинен бути уважним і обережним.

А для тих, хто мріє отримати гарну роботу за кордоном, слід звернути увагу на наступну інформацію: торгівці людьми діють через агенції з працевлаштування, фірми шоу-бізнесу та служби знайомств. Також вони розміщують брехливі оголошення в газетах та на стендах, звертаються з пропозиціями просто на вулиці, допомагають матеріально, щоб затягнути людину в боргову кабалу. Часто торгівцями живим товаром виявляються добрі знайомі чи друзі, причому значний відсоток серед них – жінки. Найчастішими формами експлуатації є нелегальна секс-індустрія, примусова праця, сурогатне материнство, втягнення в злочинну діяльність та примусове донорство.

Пам’ятайте, що жертвами стають як жінки, так і чоловіки, а також неповнолітні діти!