Як зробити міські сервіси та послуги доступнішими для всіх киян і киянок?
Йдеться не лише про жінок і чоловіків, а й про різні соціальні та вікові групи ‒ дітей, молодь, людей похилого віку, громадян з особливими потребами, представників різних фахових спільнот тощо.
Про те, як враховувати різні потреби у міських політиках, ми говоримо на тренінгах для фахівців і фахівчинь структурних підрозділів КМДА, райдержадміністрацій та комунальних установ. Наша тренерка, національна експертка з гендерного врядування Мар’яна Колодій, завжди просто і доступно пояснює що таке гендерно чутливий підхід і чому це важливо.
У міському управлінні часто припускають, що однакові рішення спрацюють для усіх. Але на практиці різні групи мешканців мають різні можливості, ресурси та потреби. Це добре ілюструє приклад, яким ділиться пані Мар’яна:
«Якщо взяти різних тварин: зайця, ведмедя, черепаху, пташку, рибку, і запропонувати їм однакове завдання ‒ залізти на дерево. Цей приклад чудово ілюструє, як ухвалюють рішення.
Є люди, які, наче ведмідь чи заєць, можуть докласти зусиль ‒ хтось більше, хтось менше ‒ і залізти. У риби взагалі немає шансів, як би вона не старалася. І над усіма ними пташка, яка дивується: «Що тут складного? Я щодня на тому дереві». Це позиція зазвичай тих, хто ухвалює рішення».
Головний висновок: суть гендерно чутливого підходу ‒ створити можливості для тих, хто не має цих можливостей.
Далі буде…
Департамент соціальної та ветеранської політики КМДА
Жінки - це 50% успіху України