У Деснянському районі пройшло громадське обговорення
Вчора пройшло громадське обговорення щодо присвоєння імені її випускника, Героя Небесної сотні В`ячеслава Веремія середній загальноосвітній школі № 270.
У обговоренні взяли участь представники громадськості, ветерани спілки АТО, ліквідатори аварії на ЧАЕС, педагогічний колектив школи №270, небайдужі мешканці Деснянського району.
Після відкритого голосування більшістю голосів було вирішено не присвоювати школі ім`я Героя Небесної сотні В`ячеслава Веремія, оскільки ще два випускника школи Іван Петренко та Антон Мишко загинули на Сході України, захищаючи її свободу і суверенітет.
На честь загиблих українських Героїв на фасаді школи встановлено меморіальні дошки, проводяться заходи з вшанування пам`яті за загиблими.
Довідково.
Героям Слава!
В`ячеслав Васильович Веремій
Народився і все життя прожив у Києві. У 2003-му році закінчив Інститут журналістики Київського національного університету ім. Шевченка. Після навчання в університеті почав працювати журналістом – журналіст видання «Газета по-київськи», де працював кореспондентом міських новин, сайтів «Обозреватель», «Ukrainian iPhone», газет «Сегодня» та «Вести».
Під час Євромайдану регулярно висвітлював революційні події, виконуючи редакційні завдання. 19 січня 2014-го року біля ніг журналіста розірвалася світлошумова граната, пошкодивши око. Після перебування у лікарні та видужання журналіст знову повернувся до роботи репортера. У ніч проти 19 лютого В’ячеслава Веремія було смертельно поранено під час спроби журналіста сфотографувати “тітушек”.
Працюючи в «Газеті по-київськи», В'ячеслав одружився з коректором цієї газети Світланою Кирилаш, у грудні 2009-го року в них народився син Максим.
Антон Васильович Мишко
Народився 31 березня 1985-го року. З 1992-го року до 2000-й рік навчався в школі № 270. Після школи навчався в Київському вищому професійному училищі № 25, яке закінчив у 2003-му році. Там він опанував будівельні спеціальності муляра, штукатура. Працював машиністом баштового крана.
На схід пішов ще у 2014-му році. У званні старшого сержанта пройшов весь бойовий шлях 58-ї бригади. 7 листопада біля села Кримське на Луганському напрямку, 15-ий окремий мотопіхотний батальйон «Суми» 58-ї бригади отримав бойове завдання зупинити прохід ворожих диверсантів біля сумнозвісної трійці луганських селищ – Сокольники, Пришиб, Жолобок. Унаслідок бойового зіткнення Антон отримав важке поранення в голову й помер під час транспортування до шпиталю.
Указом Президента України № 42/2018 від 26 лютого 2018-го року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов`язку» нагороджений орденом «За мужність» III-го ступеня (посмертно).
Іван Васильович Петренко
Народився 21 лютого 1985-го року в с. Велика Бугаївка, Васильківського району, Київської області, потім родина переїхала у місто Прип’ять. Після трагедії на Чорнобильській атомній станції, разом з родиною був переселений в місто Київ. З 1992-го року по 2000-й рік навчався в школі № 270, після закінчення якої вступив до Київського енергетичного технікуму.
З 2004-го року перебував на строковій службі в Збройних Силах України. У званні молодшого сержанта був мобілізований захищати Україну 11 лютого 2015-го року. На базі 59-ої окремої мотопіхотної бригади Іван брав участь в антитерористичній операції на сході країни. Виконуючи свій військовий обов’язок в місті Золоте, Попаснянського району Луганської області, загинув 12 квітня 2016 -го року. Був одружений, має сина.