КРУТИ – бій за майбутнє

105 років тому, 29 січня 1918 року, відбулася подія, що стала символом героїзму та самопожертви у боротьбі за українську незалежність. Перші кіборги – українські вояки та добровольці, яких за офіційними даними налічувалося понад 500 вояків і 20 старшин, на кілька днів зупинили більшовицький наступ на Київ. Відходячи від станції «Крути», вони зруйнували та пошкодили частину залізничного полотна. Так вдалося затримати наступ більшовиків на чолі з Муравйовим. Ворогу довелося витратити час на ремонт колії, а, отже, бронепотяги більшовиків – на той час головна зброя – перетворилися для них на тягар.

Найголовніше, що ця затримка дала можливість завершити переговори з кайзерівською Німеччиною про підписання мирного договору 9 лютого. Це означало міжнародне визнання Української держави й автоматично вказувало, що більшовики є окупантами території суверенної держави. Така подія стала підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської агресії.

Попри те, що 11 лютого 1918 року більшовики проголоcили в Києві Українську Робітничо-Селянську Республіку та її Народний секретаріат, вже 1 березня 1918 року завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ – відповідно до Брестського договору – українці визволили від більшовиків Київ, а у квітні – майже всю Україну.

Під Крутами загинуло, за різними оцінками, 70–100 українських оборонців. Сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету: Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського університету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич. Російські втрати тільки вбитими були щонайменше 300 загарбників.

На жаль, історія циклічна. Нині Україна об’єднала увесь цивілізований світ проти того самого цинічного та підступного ворога. Попри те, що за століття не змінився ні ворог, ні його методи війни, ми маємо історичний шанс завершити справу наших пращурів. Наша армія – професійна, патріотична та вмотивована, а наші міжнародні друзі та партнери забезпечують військову й гуманітарну підтримку в боротьбі з державою-терористом.

Ми пам’ятаємо жертовний подвиг Героїв Крут й щодня вдячні всім, хто нині, ціною життя, виборює нашу Перемогу та право жити у вільній країні на своїй землі. Пам’ятаємо, віримо, переможемо