Головна  →  Новини  →  2 жовтня 2017

Перенестися у події Х-ХІ-го століть та відчути себе частинкою історії змогли учасники та гості Фестивалю «Літопис Городця Княжого»

Перенестися у події Х-ХІ-го століть та відчути себе частинкою історії змогли учасники та гості Фестивалю «Літопис Городця Княжого»

Перенестися у події Х-ХІ-го століть та відчути себе частинкою історії змогли учасники та гості Фестивалю «Літопис Городця Княжого»

Перенестися у події Х-ХІ-го століть та відчути себе частинкою історії змогли учасники та гості Фестивалю «Літопис Городця Княжого», який пройшов у суботу, 30 вересня, на історичній місцевості Городища Вигурівщина-Троєщина (Городець Пісочний).

Фестиваль було організовано Управлінням культури, туризму та охорони культурної спадщини, структурними підрозділами Деснянської райдержадміністрації та приурочено 30-річчю утворення Деснянського району.

Присутніх привітала заступник голови Деснянської райдержадміністрації Ірина Алєксєєнко: «Сьогодні ми станемо свідками грандіозного Фестивалю, який відтворює події часів Київської Русі. Це – свята земля наших пращурів, кожен клаптик якої, дихає історією. Символічно, що Фестиваль приурочено 30-річчю утворення Деснянського району,  частина якого знаходиться на цій історичній місцевості. Бажаю всім чудового настрою та захоплюючих видовищ».

Коли поруч вирує життям сучасне місто, непросто повірити в те, що на цій території історико-археологічного заповідника десять століть тому знаходилася богатирська застава, форпост древнього Києва – «Городець Пісочний». Воїни Городця неодноразово зупиняли нашестя ворога, а київські князі – братовбивчі війни. Але завдяки театралізованому дійству вуличного театру історичного фехтування та сценічного бою «Камелот», Будинку культури села Троєщина, присутні поринули у часи Київської Русі та підписання мирної угоди між Київським та Чернігівським князями. Відтворення нашестя татаро-монгольського іга, бої на шаблях, історичні костюми та переконлива гра акторів – все повертало глядачів у далеке минуле.

А вже після театралізованого дійства охочі мали змогу і самі постріляти з луків та арбалетів, взяти участь у двобої, у дитячому богатирському турнірі на безпечній м’якій зброї, у «битвах» з середньовічними тренажерами «Сарацин», «Лодейний бій», подолати смугу перешкод «Стежка воїна», взяти участь у майстер-класах з сценічного бою Анатолія Трофімова та каскадерів під керівництвом Михайла Земського.

Кожний, хто завітав на Фестиваль міг знайти розвагу за інтересами та уподобаннями. Різноманітні дійства проходили на численних майданчиках – показові виступи вуличного історичного фехтування та сценічного бою «Камелот» та театру «Острів», каскадерів, лучників, метальників ножів; турніри з шабельного фехтування, стрілецький турнір на луках, конкурс художнього образу  та історичних і сучасних костюмів; майстер-класи для дітей та дорослих з традиційних ремесел тих давніх часів та танцювального колективу «Рівері»; виступи дитячих, аматорських мистецьких колективів та за сприяння Громадської ради при Деснянській райдержадміністрації виступ студентів Київського національного університету культури та мистецтв (ансамбль народного танцю «Київ» та солістів кафедри естрадного співу); вистава реконструкції театру скоморохів театру студії «Острів» та багато іншого.

«Ми вдячні всім учасниками та гостям Фестивалю. Він об’єднав людей різних поколінь, уподобань, професій, які шанують історію та українську культуру. Українці завжди були і залишаються могутньою нацією. У цьому можна було ще раз переконатися сьогодні під час театралізованих дійств, які відтворили стародавню епоху», – сказав начальник Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Деснянської райдержадміністрації Ігор Закомірний.

Довідково.

Землі, на яких розташувався Деснянський район міста Києва, мають давню історію. Історія Вигурівщини та Троєщини має поважний вік і тісно пов’язана з Києвом. Поблизу сіл виявлено поселення доби неоліту, трипільської культури, епохи бронзи (2-4 тис. до н.е.). За часів середньовіччя Київ був містом - фортецею, тому в системі оборонних споруд значну роль відігравали укріплені навколишні містечка. На півночі маячів Вишгород, на заході – Білгород, на півдні – Трипілля, на сході – Вигурівщина, що лежала на північ  від Воскресенської Слобідки,  біля річки Чорторий.

Вперше в літописах ця місцевість згадується під назвою Городець. Не раз він ставав місцем примирення між київськими князями. Так,  у 1026 році Ярослав Мудрий  уклав тут мирну угоду  зі своїм братом Мстиславом, а у 1097 році Володимир Мономах викликав  у Городець братів Давида та Олега Святославичів для примирення.

Юрій Долгорукий, воюючи за Київський престол, двічі наступав  на місто з Городця. Місцевість йому так сподобалась, що, сівши в Києві на престол, він зробив  тут свою резиденцію, яку назвав «Раєм». Після його смерті «…розграбили двір його Красний і другий двір його за Дніпром, що його він сам назвав Раєм». Ймовірно, що тут, у межиріччі Дніпра і Десни, на сторожі  водних шляхів стояла фортеця воєводи Муромця, адже саме таку назву має острів біля Вигурівщини. Під час нападу хана Батия на Київ (1240 р.) ця місцевість згадується як Городок Пісочний, звідки завойовники споглядали місто, милувалися його красою, пропонуючи здатися без бою, але кияни не погодилися.

ФОТОЗВІТ

Перейти до спискуВерсiя для друку

Оперативне інформування киян

Повідом про корупцію:
(096) 588-11-88, (044) 515-77-75

Підписка на новини від Деснянської РДА