Про те, як не стати жертвою переохолодження та відмороження.

 

На порозі зима з холодами і сніговими заметілями, отож вже на часі тема таких сезонних надзвичайних ситуацій як замерзання, переохолодження та відмороження. Сьогодні непоінформований громадянин може безапеляційно заявити, що фатальні наслідки морозу не загрожують сучасній людині і всі трагедії, спровоковані відмороженням, у минулому. Тай врешті-решт клімат в Україні м’який, порівняно з північними країнами. Але загрозу низької температури ігнорувати не можна. За статистикою, від обморожень минулої зими в Україні постраждали сотні громадян.

Холод не завжди неприємний. Навпаки, здоровий, розумно вдягнений  чоловік відчуває на морозі бадьорість та прилив сил. Такий стан може тривати досить довго. Але якщо перебування на холоді не тільки тривале, але й вимушене ( наприклад під час туристичного походу або за якоїсь надзвичайної ситуації ) відчуття холоду стає неприємним спочатку на відкритих, а потім і на закритих одягом ділянках тіла. Поколювання, а потім різкий біль через деякий час змінюються онімінням. Шкіра на місці обмороження спочатку червоніє, потім з’являється фіолетовий чи барвисто-мармуровий відтінок. Врешті-решт шкіра може набути метрвено-блідого кольору. Заклякають пальці, рухливість їх зменшується, а то й зовсім втрачається.

Взимку часто причиною переохолодження організму може бути тривале перебування у воді або навіть короткочасне у крижаній воді. Ознаки переохолодження : озноб, тремтіння, синюшність шкіри, губів, зниження температури тіла, біль у пальцях рук і ніг, поява “гусячої шкіри”, позіхання, гикавка, потьмарення свідомості. У потерпілого апатія, сонливість загальна слабкість, поверхневе дихання. Ступінь і швидкість переохолодження залежить від температури води та адаптації організму до холоду. Допустимий час перебування людини у воді : 5-8 хвилин при температурі води нижчій ніж 2^о С; 10-15 хвилин при температурі води 2-3^о С; 210-270 хвилин  при температурі води 10-15^о С.

Чим довше людина перебуває на холоді, тим менше її захищає одяг та взуття, тим сильніше знижується фізіологічний захист організму від негативної дії зовнішніх низьких температур. У найважчих випадках трапляється омертвіння окремих ділянок кінцівок, вух, носа. Важливо знати, що саме оніміння або втрата чутливості шкіри є характерною ознакою відмороження, що починається. Трапляється, що перехожому вказують на побіліле вухо чи ніс... На цій стадії людина може почуватися чудово, але шкіра вже почала втрачати чутливість. Під впливом холоду гальмується та затухає не тільки діяльність нервів шкіри, а й функції всієї нервової системи взагалі. Тоді постає загроза смерті від поступового охолодження всього тіла до рівня температури, несумісної з життям. У фатальних випадках втрачається свідомість, уповільнюється і потроху стихає дихання, рідше скорочується серце, уповільнюється і припиняється пульсація кровоносних судин. Смерть настає задовго до того, як задубіють тканини та рідини людського тіла. Ось чому слово “замерзання” не досить точно визначає стан і смерть людини при загальному охолодження її тіла.

Розрізняють такі види відмороження :

При температурі навколишнього середовища нижче О⁰  С. Найчастіше вражаються – пальці, ніс, вуха, щоки. Ураження виникають тим швидше, чим нижче температура повітря та більша вологість шкіри;

Відмороження при температурі навколишнього середовища вище О⁰  С. Виникає внаслідок довготривалого (декілька діб) охолодження в умовах високої вологості, особливо в мокрому взутті. Найбільш вразливі частини тіла – ступні;

            Контактне відмороження від безпосереднього торкання шкіри або слизової оболонки до сильно охолодженого, зазвичай металевого, предмета.

          За глибиною ураження розрізняють відмороження чотирьох ступенів.

            Перший ступінь – коли пошкоджується поверхневий шар шкіри – епідерміс, почервоніння, набряк тканин;

          Другий ступінь – утворення пухирів, заповнення їх каламутною рідиною;

          Третій ступінь – омертвіння шкіри та утворення струпів;

Четвертий ступінь – омертвіння частин тіла, коли ушкоджується (некротизується) кістка.

Замерзання може проявлятися в легкій, середній та важків формах.

У легких випадках люди стають мляві, хода в них хитка, невпевнена. На запитання відповідають не відразу. Мовлення та дихання уповільнені. Пульс 48-54 удари за хвилину. Температура тіла значно знижена в межах 32-34 ^о С.

При замерзанні середнього ступеня постраждалі не в змозі пересуватися самостійно, наступає запаморочення. Обличчя стає схожим на маску, бо заклякають м’язи. Мова стає незрозумілою і мало усвідомленою. Пульс падає до 40-48 ударів, температура тіла – до 30-32 ^о С.

При важкій формі замерзання свідомість втрачається, зіниці розширені, пульс ледве відчутний, температура тіла – 27-29 ^о С.

Запам’ятайте : серце зупиняється при температурі тіла 26 ^о С!

У випадках відмороження окремих ділянок тіла потрібно негайно звертатися до лікаря для отримання кваліфікованої медичної допомоги.

 Слід одягатися так, щоб одяг і взуття відповідали погодним умовам. Треба пам’ятати, що одяг із синтетичної тканини добре захищає від вітру, проте при низький температурі його тепловіддача зростає, через що він програє одягу з вовни чи інших натуральних тканин. Це стосується і гумового взуття – теплопровідність гумового та шкіряного взуття при О^о С майже однакова, проте при зниженні температури тепловіддача гуми зростає в десятки разів. Варто відмовитися від тугих поясів та одягу, що здавлює тіло та кінцівки. Ніщо не повинно перешкоджати кровообігу.

Загартування організму – щоденні водні процедури, фізичні вправи на відкритому повітрі – сприяє збільшенню опору організму низьким температурам. Суттєвим фактором є раціональне харчування. Людина що добре попоїла і в раціоні якої є значна кількість жиру, значно легше переносить холод, ніж людина, котра харчується незадовільно. Бажано відмовиться від вживання на холоді алкогольних напоїв. У стані сп’яніння людина втрачає здатність відчувати та аналізувати переохолодження, не здатна контролювати свої дії.

 Низька температура та переохолодження можуть викликати простудні захворювання або спровокувати такі серйозні недуги як запалення легень, ревматизм тощо.

 

 

Як уникнути обмороження :

 

1. Загартовуйте поступово організм і привчайте його до холоду : ранкова фізична зарядка, повітряні ванни, заняття спортом. У профілактиці обморожень це має велике значення.
2. Утримуйте взуття завжди у справному стані та сухим. Воно не повинне здавлювати ногу.
3. Будьте уважні до одягу. Він має бути щільним, легким, не обмежувати рух.
4. Змажте лице і руки несолоним салом, риб’ячим жиром або жирним кремом у морозну, а особливо вітряну погоду.
5. Рухайтесь. Рухи на холоді посилюють кровообіг і сприяють зігріванню тіла.
6. Не торкайтеся оголеною шкірою металевих предметів у морозну погоду, це може викликати швидке обмороження.

 

Перша медична допомога при обмороженнях

 

Помістіть потерпілого з будь-яким видом обмороження в тепле приміщення. Дайте йому гарячого чаю, кави або вина.

Розітріть щоки, ніс, вуха, якщо вони побіліли, чистою рукою до почервоніння і появи поколювання.

Розітріть обморожену частину тіла спиртом, горілкою або одеколоном. Якщо їх немає, розтирайте м’якою рукавичкою, хутряним коміром або сухою фланеллю. Змусьте потерпілого під час розтирання намагатися рухати ушкодженою кінцівкою.

Не можна розтирати снігом, він не зігріває, а охолоджує обморожені ділянки та ушкоджує шкіру. Розтирання заборонено, якщо з’явилося припухання обмороженого місця або пухирі.

Покладіть на обморожене місце пов’язку з товстим шаром вати, укладіть кінцівку вище і доставте потерпілого до лікарні.