Відповідальність – це не риса характеру. Це навичка, яку можна і потрібно розвивати


Яким чином?
Даємо маленькі завдання (доручення), які відповідають віку. Наприклад, полити вазони, розвісити випрані речі, вигуляти собаку, допомогти накрити на стіл. Дуже важливо при цьому похвалити дитину, навіть якщо результат не ідеальний.
Запроваджуємо сімейні правила і пояснюємо, чому важливо їх дотримуватися. Наприклад, чому важливо прибирати за собою, не запізнюватися. Оскільки це допоможе дитині зрозуміти, що її дії впливають на інших.
Навчаємо через приклад. Діти вчаться на прикладі батьків, тому варто показувати відповідальність у своїх діях: дотримуватися обіцянок, правил, допомагати іншим тощо.
Навчаємо за допомогою книг. Читання оповідань, казок, історій, в яких герої стикаються з наслідками своїх дій і вчинків, вчить дитину бути відповідальною. Це можуть бути книги про сімейні цінності, ставлення до навколишнього середовища, дружбу тощо.
Підтримуємо, а не критикуємо. Якщо дитина виконала завдання не дуже якісно або забула виконати, важливо допомогти їй, нагадати, а не сварити і критикувати. Оскільки підтримка справді мотивує, на відміну від критики та негативних емоцій. Відповідальність формується поступово за допомогою довіри та підтримки.
#ПсихологиКиївськогоміськогоцентру
#усиновлення #опіка #ПС #ДБСТ #наставництво