У Деснянському районі вшанували пам’ять загиблих учасників Революції Гідності
Незагоєні в серці ті рани, які кровоточать в історії України й нині. Однією з таких пробоїн став історичний день для кожного з нас – початок Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. Цього дня ми вшановуємо громадянську мужність учасників революційних подій у відстоюванні прав людини та європейського майбутнього України, відданість ідеалам свободи, справедливості та утвердження демократичних цінностей в нашій державі.
Сьогодні, у День Гідності та Свободи, заступник голови Деснянської райдержадміністрації Ірина Алєксєєнко, керівники структурних підрозділів Деснянської РДА, небайдужі деснянці взяли участь у покладанні квітів до пам’ятного знака «На честь борців за свободу та незалежність» (на розі вул. Бальзака та просп. Ватутіна) та схилили голови перед героями, які пожертвували своїм здоров’ям і життям задля безхмарного майбутнього кожного з нас. Пам’ять Героїв вшанували хвилиною мовчання.
«Я особисто приймала активну участь у Революції Гідності та не зі слів знаю справжню ціну свободи. Спільне вогнище в грудневі морози, трапеза козацьким кулішем біля наметів, мрії про майбутнє – ці атрибути братерства викарбувалася у пам’яті кожного, хто приходив у той час на Майдан Незалежності. Сьогодні ми вшановуємо подвиг учасників Революції Гідності та увічнюємо пам’ять Героїв Небесної Сотні, які стали на захист інтересів українців. Герої живуть доти, поки ми пам’ятаємо про їх доблесть та розповідаємо про неї своїм дітям», – зазначила заступник голови Деснянської райдержадміністрації Ірина Алєксєєнко.
Також Ірина Алєксєєнко та керівники структурних підрозділів Деснянської РДА поклали квіти до меморіальної дошки на честь Івана Наконечного – деснянця, 101-го Героя Небесної Сотні, який мешкав по вулиці Лісківській, 28. Найстарший 83-річний захисник Майдану Іван Наконечний брав участь у Революції Гідності з перших днів. З тих пір, незважаючи на протести і вмовляння рідних, ходив туди щодня. Відповідав, що давав військову присягу захищати свій народ. Мав посвідчення захисника Майдану – номер 91587 від 08.01.2014 року.
18 лютого 2014 року, близько 17:00, отримав важку травму голови і шийного відділку хребта, коли захищав барикаду на Інститутській. Помер Іван Наконечний у столичній лікарні, не виходячи з коми, 7 березня 2014-го року. В останню путь Івана Максимовича проводжали з Майдану. Родичі Івана Наконечного упевнені – він знав, на що йшов і був готовий померти. Саме тому поклав у карман аркуш паперу, на якому написав своє ім’я, вказав паспортні дані та номер телефону племінниці.
Окрім цього, Ірина Алєксєєнко завітала до куточку пам’яті у фойє Деснянської райдержадміністрації, де проходить постійно діюча фотоекспозиція «Пам’яті Героїв Небесної Сотні».
Ця сторінка ‒ краплина у морі всенародної шани і пам’яті.
Ми бережемо спогади про кожного з героїв. І низько схиляємось перед величчю їх подвигу.
Вічна їм слава! Герої не вмирають!