У Деснянському районі вшанували пам’ять воїнів, загиблих у боях за визволення Києва від німецько-фашистської окупації
Це наша історія, і ми не повинні її забувати!
6 листопада 1943-го року війська 1-го Українського фронту розгромили німецькі війська і штурмом взяли столицю України місто Київ. Цього ж дня радянські війська зайняли Жуляни, Борщагівку, Боярку, Бучу, Гостоміль та інші прилеглі до Києва населені пункти.
Вшановуючи пам’ять воїнів, загиблих у боях за визволення Києва від німецько-фашистської окупації відбулася церемонія покладання квітів до Обеліску Слави у парку «Деснянський» за участю керівництва району, активістів ради ветеранів, представників Громадської ради при Деснянській РДА та мешканців району.
«У результаті Київської наступальної операції було розгромлене угруповання противника: розбито 15 німецьких дивізій, вигнано нацистських окупантів зі столиці Української РСР і створено в цьому районі стратегічний плацдарм, який зіграв важливу роль у боях за Правобережну Україну. Вічно пам’ятати і гідно шанувати тих, хто зробив свій внесок у звільнення України від нацистських окупантів ‒ обов’язок теперішніх та прийдешніх поколінь», - сказав голова Ради організації ветеранів Деснянського району Михайло Шаль.
Присутні вшанували хвилиною мовчання пам`ять воїнів-визволителів та поклали квіти до Обеліску Слави.
«Схилимо голови перед мужністю та героїзмом тих, хто загинув у важких кровопролитних боях за наше мирне життя. Шануємо і нинішніх героїв, які відстоюють суверенітет та незалежність України на Сході. Вічна пам`ять героям!», – сказала в. о. голови Деснянської райдержадміністрації Ірина Алєксєєнко.
Довідково.
Цього дня, 77 років тому, Київ був визволений від нацистських окупантів. Це відбулось у результаті Київської наступальної операції, яка тривала з 3-го до 13 листопада 1943 року і була складовою частиною Битви за Дніпро – однієї з наймасштабніших і найкровопролитніших воєнних операцій у світовій історії.
У ній було задіяно до чотирьох мільйонів людей з обох сторін, а втрати складали до понад двох мільйонів осіб. Під час визволення Києва радянські війська зазнали величезних втрат, адже за негласним наказом Сталіна столицю України треба було взяти до чергової річниці Жовтневої революції.
Як відомо, найзапекліші бої точилися за Букринський плацдарм, який, на противагу Лютізькому не був успішним. Ніч з 5 на 6 листопада стала вирішальною в битві за Київ. По Брест-Литовському шосе (проспект Перемоги) у місто прорвалися перші танки. До четвертої ранку опір противника в місті було зламано. По обіді до Києва увійшли основні частини радянської армії.
Місто було зруйновано і майже порожнє. В центрі – самі обгорілі руїни (відступаючи, гітлерівці підпалювали все, що могли), серед яких де-не-де можна було побачити окремих виснажених, деморалізованих киян. Більше мешканців зустрічалося на Подолі, Шулявці, Деміївці. Всього в місті на цей час нараховувалося близько 100 тисяч мешканців, тобто лише десята частина довоєнного населення. Силами військовополонених нацисти намагалися в останні місяці своєї влади замести сліди масових убивств у Бабиному яру та в районах розташування концтаборів. Але приховати ці злочини було неможливо.
Гітлерівська окупація Києва тривала 778 днів – з 19 вересня 1941-го до 6 листопада 1943 року.
То ж не будьмо байдужими до нашої непростої історії, вивчаймо її, робімо висновки та пам’ятаймо героїв своєї країни, прославляючи їхні імена у віках!