Шляхи збереження екосистеми

Україна має багату біоту, яка нараховує понад 25 тисяч видів рослин та характеризується певним ендемізмом та реліктовістю.

Займаючи менше 6% площі Європи, Україна володіє не менше 35%  її   біорізноманіття, і за цим показником випереджає майже всі європейські країни. Україна має значний потенціал біорізноманіття і може розглядатися як один з потужних резерватів для відновлення біорізноманіття усієї Європи.

Географічне положення України, її фізико-географічні умови сприяли формуванню багатого рослинного і тваринного світу, що налічує більше 70 тис. видів (за оцінками експертів, ще не описано одну третину видів, здебільшого грибів і комах). Це обумовлено тим, що в Україні на відносно невеликій території представлено біоту 4-х природних зон.

На жаль, видове багатство як тварин, так і рослин стрімко зменшується через антропогенне навантаження на довкілля. Внаслідок господарювання, особливо в останнє століття, відбулися значні зміни в ландшафтах та середовищах існування.

Спостерігається антропогенне забруднення значних територій важкими металами, радіонуклідами, стійкими органічними сполуками.

Перспективними шляхами збереження екосистеми є:

·         очищення території від небезпечних відходів,

·         зменшення забруднення водних об’єктів та підземних вод;

·         вирішення проблеми твердих побутових відходів;

·         невиснажливе використання біоресурсів та подолання тенденції деградації біорізноманіття;

·         міжгалузева, міжвідомча координація при вирішенні завдань екологічного спрямування та впровадження інтегрованого управління природокористування;

·          створення мережі  заповідних територій, яка охоплює найпроблемніші території та ділянки, які знаходяться під загрозою зникнення;

·         створення відкритих водних мілководь;

·         відновлювання природної рослинності на частині орних земель;

·         збереження рідкісних та зникаючих  видів тварин та рослин,  із застосуванням розробки та реалізації планів дій для зберігання окремих видів;

·          регулювання мисливства та рибальства з метою зниження їх негативного впливу на тваринний світ;

·          посилення заходів по боротьбі з браконьєрством, а також нелегальним вилученням яєць рідкісних видів птахів, та розоренням  їх колоній;

·          створення умов для відновлення промислових запасів риби;

·         створення координаційного центру з управлення та охороні природних ресурсів;

·          запобігання  скидів стічних  вод в  річки та озера.

У зв’язку з цим, необхідне створення Програма охорони навколишнього природного середовища міста Києва, спрямованої на поліпшення екологічного стану довкілля та зниження екологічних ризиків, раціонального використання і відтворення природних ресурсів.