«Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров’я!»

Щороку 13 січня українці відзначають Щедрий вечір. Старий Новий рік святкують вночі – з 13 на 14. Традиція з’явилася багато століть назад і оповита великою кількістю легенд і важливих історичних подій.

Старий Новий рік відзначається у ніч з 13 на 14 січня після того, як в 1918-му році прийняли григоріанський календар. Таким чином 1 січня за юліанським календарем перенеслося на два тижні вперед.

Щедрий вечір – 13 січня, називається так, тому що слов’яни вірили: чим щедрішими будуть святкування і кутя, тим краще сім’я буде жити в Новому році.

Слов’яни також називали це свято «Василя і Маланки». Згідно з легендою, у бога Ладо була дочка Меланка, яку викрав змій і уклав у темницю. Наречений Меланки – Місяць – був на полюванні, тому врятував дівчину відважний богатир Васильчик.

З приходом християнства трактування злегка змінилося – православна церква приурочила це свято до дня пам’яті двох святих: Василя Кесарійського і преподобної Маланки Римлянки.

Таким чином виходить, що Щедрий вечір (він же «Васильєв вечір», він же «Василя і Маланки») ми відзначаємо 13 січня, а в ніч з 13 на 14 – Новий рік за юліанським календарем.

До речі, Старий Новий рік – це унікальний феномен, завдяки якому старовіри можуть зустріти новоліття, так як Різдвяний піст у них закінчується 6 січня – напередодні Різдва Христового.

Слов’яни вірили, що в цей день необхідно накривати пишні столи і влаштовувати галасливі гуляння – тоді в Новому році всю сім’ю обов’язково чекає щастя і удача. Головними стравами мали бути: м’ясні делікатеси зі свинини, ковбаса, вареники, млинці та пироги. Господині обов’язково варили кутю, заправляючи її смальцем, маслом або вершками.

Також люди вбиралися в костюми, ходили по домівках і співали пісні-щедрівки, вітаючи сусідів зі святами і бажаючи їм щастя. Натомість привітні господарі обдаровували гостей різними ласощами або грошима.

У дохристиянські часи дівчата ворожили, так як ритуали в ніч з 13 на 14 січня вважалися найбільш дієвими, а інформація – правдивою. Вплив церкви не зміг похитнути цю традицію – українці на Щедрий вечір ворожать досі.

Крім традицій і звичаїв, існують і деякі заборони 13 січня. Спираючись на багатовікові стандарти, в цей день не можна:

• вимовляти вголос слово «тринадцять»;
• рахувати монети і позичати гроші;
• сваритися, ображатися і лихословити;
• зустрічати свято в старому або темному одязі.

Наші предки на Щедрий вечір не готували страви з риби або птиці – вважали, що таким чином можуть відлякати удачу.

У цей день слов’яни дізнавалися про майбутні події, спостерігаючи за вітром:

• південний – буде хороший урожай зернових;
• східний – вродять фрукти і ягоди;
• західний – рибалка і надої виявляться знатними.

Також в ніч з 13 на 14 січня можна подивитися на небо. Якщо воно тихе і зоряне, то майбутній рік обов’язково виявиться щасливим.

За матеріалами УНІАН.