Пам’ять про Голокост – це наш обов’язок перед майбутнім

Голокост – це трагедія, яка болить у серці кожного. Це не лише сторінка історії, а спільний біль усіх націй, що жили в Україні. Це трагедія всього людства.

27 січня весь світ схиляє голову у День пам’яті жертв Голокосту – однієї з найжахливіших катастроф XX століття. Шість мільйонів євреїв стали жертвами нацистського терору. Це число закарбоване у вироках Нюрнберзького трибуналу як страшне нагадування про людську жорстокість.

Україна теж опинилася в епіцентрі цієї трагедії. Понад півтора мільйона людей були розстріляні, але досі неможливо встановити точну кількість жертв серед євреїв та ромів, знищених нацистами. Одним із найстрашніших символів Голокосту став Бабин Яр – місце масових розстрілів, що стало братською могилою для десятків тисяч невинних людей.

Пам’ять про Голокост – це наш обов’язок перед майбутнім.

Ми маємо пам’ятати, щоб жодне наступне покоління не стало байдужим свідком несправедливості, ненависті та насильства. Коли відходять останні очевидці цієї трагедії, сучасники повинні нести естафету пам’яті й захищати людську гідність.

Цей день – це не лише данина пам’яті, а й заклик: не допустити повторення подібного зла.

Фото: архіви та відкриті джерела: https://www.facebook.com/desn.rda/posts/pfbid02QKMeYvDTjdsSybh3UXinrEm717Pz9S41KygHuKYcAwQ54Pdpad9e9riSnsuCyUpl