На допомогу – консультації психолога

Міжнародний день проти насильства відзначається 2 жовтня, у день народження Махатма Ганді – лідера руху за незалежність Індії та засновника філософії та стратегії «ненасилля»: припинити насилля через поширення культури миру, терпимості та підвищення людської гідності.

Проблема насильства над дитиною довгий час була закритою для обговорення та висвітлення не лише в Україні, через що їй не приділялося достатньо уваги науковцями, педагогами та органами влади.

«Останнє десятиріччя насилля над дитиною в родині було визнане суспільством та науковцями як серйозна та масштабна проблема, що породжує множину інших соціально-психологічних, індивідуальних та соціальних проблем», – говорить психолог Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району Ольга Пушкарьова.

Рекомендації для тих, хто стурбований цією проблемою і бажає уникати в собі прояви психологічного тиску на дітей:

*пропонується подивитись на конфліктну ситуацію «очима дитини»;

*роблячи зауваження дитині, потрібно звертати увагу на особливості її поведінки, а не на її особистість у цілому;

*краще більше говорити про спостереження, а не про висновки, програмуючи дитину на невдачі;

*характеризуючи поведінку дитини, слід уникати висловлювань типу: «Ти завжди…» або «Ти ніколи…». Замість них краще використовувати «Я – висловлювання»: «Я хвилююся, коли ти так пізно повертаєшся додому»;

*дорослим варто пам’ятати про значення і вплив своїх манер, міміки, жестів, пози на дитину та на її сприймання при розв’язанні конфліктів;

*реагувати на дитину з теплотою та піклуванням; хвалити дитину та підтримувати її; бути уважними до дитини; поважати гідність дитини;

*навіювати дитині позитивне; сприймати дитину такою, якою вона є; не згадувати (без особливої потреби) негативні ситуації з минулого дитини;

*порівнювати дитину частіше із нею самою (якою вона була раніше), а не з її однолітками, знайомими;

*не допускати розходження між словами і діями, виконувати обіцяне;

*у спілкуванні з дитиною намагатися висловлювати свої почуття;

бути для дитини прикладом у словах і вчинках;

*надавати дитині свободу стосовно виду діяльності та її форм.