«Медальйон не бери, загинеш»
«Медальйон, який був на фронті у кожного солдата з іменем та прізвищем, солдати не брали у бій. Існувало повір`я, візьмеш медальйон – з бою не повернешся».
З цих слів розпочалася екскурсія за участю активу ветеранської організації Деснянського району у музеї-заповіднику «Битва за Київ у 1943-му році. Лютізький плацдарм», який знаходиться у селі Нові Петрівці, що у Вишгородському районі Київської області.
Директор музею, заслужений працівник культури України Іван Петрович Вікован привітав присутніх на території музею, розповівши про славну історію і сьогодення закладу.
«Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943-му році» – ровесник Перемоги. Його було відкрито до 50-річчя визволення Києва. За цей час у музеї з`явилося багато нових експонатів. Досі проводиться дослідницька робота. Територія Музею – 9 га. Музей знаходиться на території Лютізького плацдарму, звідки і було визволено Київ», – сказав Іван Петрович Вікован.
Учасники екскурсії на чолі з головою ради організації ветеранів Деснянського району Михайлом Шалем мали змогу пройтися по 650-метровій галереї підземних бліндажів командуючого 1-м Українським фронтом генерала Ватутіна, оглянути виставку військової техніки, діораму, яка відтворює бої за визволення Києва на Лютізькому плацдармі, відвідати експозицію самого Музею, на першому поверсі якого розмістився зал, присвячений героям АТО.
«У Музеї дуже реалістично відтворені події битви за Київ. Це – без перебільшення один з найкращих воєнних музеїв України, насичений реальним речами легендарної епохи, яка все більше йде від нас в історію», – говорить ветеран Другої світової війни Петро Федосійович Цибель.
Довідково.
Лютізький плацдарм ‒ один із найважливіших плацдармів на правому березі річки Дніпра, в районі села Лютіжа за 30 км на північ від Києва, захоплений у вересні 1943-го року військами Воронезького фронту.
11 жовтня з Лютізького плацдарму війська 38-ї армії завдавали допоміжних ударів із метою відвоювання Києва. Переправою групи з 8 полків командував гвардії підполковник Йосип Юфа. Війська 38-ї армії розширили Лютізький плацдарм.
Бої на Лютізькому плацдармах точилися без успіху до 15-16 жовтня і потім були тимчасово припинені. Під час форсування Дніпра радянські війська понесли великі втрати.
3 листопада 1943-го року, після артилерійської й авіаційної підготовки, з плацдарму було розпочато головний наступ у південному напрямі вздовж річки Ірпінь, в обхід Києва з північного заходу силами 60-а і 38-а армії з 5-м гвардійським кавалерійським корпусом. Надвечір 4 листопада в бій була введена 3-я гвардійська танкова армія з 1-м гвардійським кавалерійським корпусом, котрі були перекинуті з Букринського плацдарму.
Радянські війська вибили німецькі війська 4-ї танкової армії з Києва (звільнений 6 листопада), Фастова, Житомира і захопили стратегічної величини плацдарм на захід від української столиці. Здійснений таємно маневр вирішив успіх Київської операції.