Деснянці вшанували пам’ять Івана Наконечного ‒ Героя Небесної Сотні
20 лютого ‒ День Героїв Небесної Сотні.
Голова Деснянської райдержадміністрації Геннадій Заболотний разом із активістами Спілки ветеранів АТО Деснянського району поклали квіти до меморіальної дошки на честь найстаршого захисника Майдану Івана Максимовича Наконечного, яку встановлено на фасаді житлового будинку № 28 по вулиці Лісківській.
Саме у Деснянському районі з 1982-го року проживав 83-річний офіцер ВМС СРСР, 101-ий Герой Небесної Сотні Іван Наконечний, який помер у столичній лікарні, не виходячи з коми, 7 березня 2014-го року.
«Іван Наконечний брав участь у Революції Гідності з перших днів – відтоді, як «Беркут» побив студентів. Ми ‒ сусіди, родичі ‒ вмовляли його не ходити на Майдан, адже вік вже поважний. Але він завжди відповідав: «Хто ж як не ми. Молодим туди не можна, їм ще жити», – пригадує сусідка Марія Іванівна Дронгаль.
…Іван Наконечний пережив голод, який забрав його сестру, війну та окупацію. На щастя, із чотирьох дітей, які залишилися у родині, під час війни ніхто не постраждав. Після війни Івана Наконечного призвали до армії. Три роки служив матросом на військовому кораблі в Севастополі. Тоді і вирішив пов’язати свою долю з військовою справою. Після навчання у морському училищі отримав звання лейтенанта. Далі доля закинула його у Ленінград, де познайомився зі своєю майбутньою дружиною.
Заради дружини та двох синів Іван Максимович йде з армії і починає працювати інженером. У 80-ті роки повернувся у рідне село під Києвом, згодом переїхав жити до столиці…
«Він хотів бути в Самообороні, але його не брали. Вік, самі розумієте. Але він був у них талісманом. На Майдані не ночував, але 5-8 годин відбував. Говорив, що давав присягу, а тому повинен бути з народом», – розповідає племінник Євген Чебан.
Родичі Івана Наконечного впевнені – він знав, на що йшов і був готовий померти. Саме тому поклав у карман аркуш паперу, на якому написав своє ім’я, вказав паспортні дані та номер телефону племінниці.
Іван Наконечний отримав важку травму голови і шийного відділу хребта 18 лютого близько 17-ї години, коли захищав барикаду на Інститутській. У останню путь Івана Максимовича проводжали з Майдану. З ним прощалися, як з Героєм.
Присутні вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні хвилиною мовчання.