Президент України згадує події, які сталися за перший рік його роботи.

Торік 20 травня мене оточував натовп людей, мені потискали руки, давали «п’ять» і робили зі мною селфі. Вони зібралися, щоб подивитися мою інавгурацію. Українці обрали мене 73 відсотками голосів, сподіваючись, що я очищу корумповану владу та забезпечу стабільність держави.

Я ніколи не думав, що бути президентом легко. Раніше я працював у комедійному жанрі та займався продюсуванням. Команда, яку я привів, складалася з розумних, енергійних, здібних і відданих людей. Але багатьом з них бракувало політичного досвіду. Ми мали великі надії та взяли на себе жорстке зобов’язання покращити становище нашої країни, яка зіткнулася з важкими умовами – як всередині, так і на світовій арені.

Минув рік.

Все почалося задовго до того, як ми всі дізналися слово «коронавірус». Пам'ятаєте імпічмент Президента Трампа? Після гонитви за високими рейтингами більшу частину життя в розважальному бізнесі мені знадобився лише один телефонний дзвінок, щоб стати справді всесвітньо відомим. Історія імпічменту не була комфортна. Вона відволікла американську та міжнародну увагу від питань, які мали вагоме значення для України, й перетворила нашу країну на історію «про Президента Трампа».

Інший головний виклик мого президентства я успадкував: шість років частина Донбасу на сході України окупована незаконними збройними формуваннями, підтримуваними Росією. Мільйони людей втратили свої будинки через бойові дії, десятки тисяч отримали тяжкі поранення, близько 14 тисяч людей загинули. Коли я прийшов на посаду, ситуація з війною була у глухому куті, щодня гинуло дедалі більше людей.

Вже в березні я був змушений зіткнутися зі ще однією великою кризою, хоча вона стала спільною для всіх лідерів у світі: пандемією коронавірусу. В Україні зареєстровано понад 19 тисяч випадків COVID-19 і, на жаль, майже 600 смертей. Ми були змушені перепланувати бюджет, щоб впоратися з впливом світової економічної кризи, пов’язаної з пандемією.

Але ситуація не безнадійна. Променем надії на тлі всіх цих криз стала міжнародна співпраця. Вона була й буде шляхом у майбутнє.

Попри безліч думок, чуток і теорій, що крутилися навколо моєї телефонної розмови з американським колегою, незважаючи на те, що ситуація дійшла до імпічменту пана Трампа, Україна залишається хорошим партнером і другом США. Ми отримали необхідну військову допомогу для забезпечення незалежності нашої країни. Нас підтримують як демократи, так і республіканці, а також прості люди на всій території США. (Один позитивний момент у цій історії: я впевнений, що значно більше американців та західних європейців тепер можуть знайти Україну на карті!)

Що ж до війни на сході України, мій Офіс розуміє, що дипломатія та діалог – єдиний вихід. Я поставив першочерговим завданням відновлення зустрічей лідерів Німеччини, Франції, України та Росії, щоб налагодити діалог щодо досягнення миру. Ми відновили діалог з Росією, завдяки чому нам вдалося повернути три кораблі та 24 українських моряків, які були захоплені роком раніше; на Донбасі відбулося розведення сил на кількох ділянках; взаємне звільнення утримуваних осіб дало змогу 131 українцю повернутися додому. І все ж війна в Україні триває і підриває безпеку та стабільність Європи. Нам буде потрібна подальша допомога наших союзників для її припинення.

Звісно, я визнаю, що пандемія призупинила прогрес. Соціальне дистанціювання йде пліч-о-пліч з політичним дистанціюванням. Криза змусила багато країн зосередитися насамперед на своїх внутрішніх проблемах. Це зрозуміло, але в епоху транснаціональних криз, які не зупиняються на кордонах, ми не повинні втрачати фокус на величезному позитивному потенціалі міжнародної співпраці.

Україна не є заможною нацією, але ми вирішили, що повинні зробити все можливе, щоб допомогти тим, хто страждає. Українські інженери розробили та побудували найбільший у світі вантажний літак, який доставляв медичні товари з Китаю до Польщі, Франції, Німеччини та інших країн Європейського Союзу. На початку квітня ми відправили групу наших лікарів до Італії. Їхня робота з хворими на коронавірус там допомогла нам дізнатися більше про поширення хвороби. Ці уроки зараз допомагають нам виробляти власні карантинні процедури і таким чином рятувати життя тут.

Ми також одержали підтримку багатьох: США та Європейський Союз надали мільйони доларів та євро фінансової допомоги для боротьби з коронавірусом; Туреччина та Об'єднані Арабські Емірати надіслали нам необхідну гуманітарну допомогу у вигляді медичного обладнання та засобів захисту. Ми чекаємо обіцяної допомоги Міжнародного валютного фонду та інших партнерів для стабілізації економіки після пандемії.

Шлях до одужання довгий. Війна на Донбасі ще не закінчена. Але коли я оглядаюся на перший рік свого президентства та дивлюся вперед – на другий, я маю надію. Ми разом зробимо світ – і Україну – кращими.