Алла Лисак: «Нелегальна заробітна плата послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів»

У Деснянській райдержадміністрації для виявлення та попередження порушень трудового законодавства створена міжвідомча робоча група з питань забезпечення дотримання державних гарантій з оплати праці, легалізації виплати заробітної плати і трудових відносин із найманими працівниками та з попередження негативних наслідків виплати заробітної плати «у конвертах» та «тіньової зайнятості», до складу якої входять працівники відповідних структурних підрозділів Деснянської РДА, правоохоронних та контролюючих органів.

Наш співрозмовник – начальник відділу праці та соціально-трудових відносин Управління праці та соціального захисту населення Деснянської райдержадміністрації Алла Миколаївна Лисак.

– Нелегальна заробітна плата послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів. Легалізація заробітної плати, прихованої зайнятості – один з основних напрямків нашої роботи. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою для всіх підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Проте деякі роботодавці ігнорують зазначені конституційні норми і змушують робітників працювати без оформлення трудових відносин, виплачують найманим працівникам заробітну плату у розмірі, нижче законодавчо встановленого мінімального рівня або видають працівникам зарплату готівкою «у конвертах». Це – «тіньові» заробітки, з яких не утримуються податки та не здійснюються відрахування до Пенсійного фонду. Також страждає і сам працівник, який позбавляє себе гідної пенсії у майбутньому.

– Працівники часто змушені «грати» по правилах роботодавців.

– Наймаючись на роботу, працівникам слід пам’ятати, що заробітна плата, яка виплачується у «конвертах» – це тимчасове благо. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, доки вважає за потрібне. Працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу. Це – ризик залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат. Людина, яка працює неофіційно не може розраховувати на виплату лікарняних, відпускних та інших обов’язкових виплат, гарантованих державою. Тому маючи нагоду, звертаюся і до найманих працівників і до роботодавців. Шановні громадяни – не позбавляйте себе соціальних благ, забезпечте власну старість; шановні працедавці – не чекайте проведення перевірки, своєчасно оформляйте найнятих робітників, виплачуйте і відображайте в звітності реальну зарплату. Пам’ятайте, ухилення від сплати податків в усіх проявах, у т.ч. шляхом використання нелегальної найманої праці тягне фінансову, адміністративну та карну відповідальність.

Довідково.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни і до статті 265 Кодексу законів про працю України, якою передбачено відповідальність за порушення законодавства про працю. З 1 січня 2017-го року юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

– фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

– недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (32 тис. грн);

– недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення ( з 01.01.2017 – 9600 грн).