«Тіньова» зайнятість: хто не ризикує, той працює спокійно

Незадекларована праця залишається однією з головних економічних і соціальних подразників суспільства. Незважаючи на широку інформаційну кампанію, перевірки роботодавців інспекторами Держпраці та накладення штрафів за виявлені факти порушень трудового законодавства, актуальність питання не зменшується.

Як приклад, в столиці, за даними Держстату, понад 182 тисячі громадян працюють в умовах неформальної зайнятості, без офіційного оформлення трудових відносин. Зарплату «в конвертах» у Києві отримують трохи більше 13 відсотків населення – фактично, кожен восьмий працівник.

«В ситуації, коли на ринку праці відчутний брак вільних робочих місць (особливо на тлі нинішньої епідемії коронавірусу) громадяни часто погоджуються на будь-яку пропозицію роботи, зокрема, і нелегальної. А буває й так, що роботодавці йдуть на порушення, виплачуючи працівникам дві заробітні плати: мінімальну офіційну і більшу неофіційну. Усіх все ніби влаштовує, але ні керівники підприємств, ні їх працівники не замислюються про наслідки таких дій», - зауважив директор Київського міського центру зайнятості Віктор Білич.

Зворотний бік такої «медалі» очевидний: ненадходження податків до місцевих бюджетів, які б спрямовувалися у т.ч. і на вирішення соціальних потреб громадян; нестабільність та невпевненість у завтрашньому дні (відсутність гідних пенсій та інших соціальних виплат); ненаповнення фондів соціального страхування, що призводить до надмірного навантаження на них. У разі вивільнення у випадку скорочення чисельності працівників, або ж при виникненні проблем зі здоров’ям, працівник не отримає компенсаційних виплат і оплату листа непрацездатності, або вони розраховуватимуться тільки виходячи з офіційної, мінімальної заробітної плати.

«Погоджуючись на неофіційне працевлаштування, кожен громадянин повинен чітко усвідомлювати, що в цьому випадку він добровільно втрачає права на гарантований соціальний захист від незаконного звільнення та понаднормової праці без гарантованої додаткової оплати; на доплати, надбавки та премії до посадового окладу; на відпустки; на оплату тимчасової непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною; на допомогу по безробіттю; на достроковий вихід на пенсію, якщо робота пов’язана з шкідливими умовами праці; на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, та, як наслідок – на отримання страхових виплат у разі травмувань чи профзахворювань» - підкреслив Віктор Білич.

Особливу небезпеку становить неоформлена належно робота за кордоном. Людина, яка наважується працювати нелегалом, піддає своє життя і свободу невиправданим ризикам.

Тож, чи варто ризикувати? До речі, згідно зі ст. 265 Кодексу законів про працю України, роботодавці, які використовують найману працю, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), несуть відповідальність у вигляді штрафу в десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника (на сьогодні сума такого штрафу становить 50 тис. грн.). Крім того, згідно зі ст.41 Кодексу про адміністративні правопорушення, фактичний допуск до роботи працівника без оформлення трудового договору (контракту), тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємства від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян – від 8500 грн до 17000 грн.

Довідково: столична служба зайнятості постійно інформує роботодавців з питань законодавства про зайнятість та легалізації трудових відносин. Під час карантину спеціалісти столичної служби зайнятості проводили онлайн заходи: презентації, вебконференції, семінари, де особлива увага акцентувалась на темі легалізації. У семінарах взяли участь 1178 роботодавців. Крім того, фахівці районних філій КМЦЗ відвідали 1352 роботодавців.

Київський міський центр зайнятості сьогодні це:

- Найбільша база можливостей

- Безкоштовні послуги для безробітних та роботодавців

За інформацією: Київського міського центру зайнятості