Права працівників під час оголошення карантинних заходів
З метою правильного застосування законодавства про працю під час дії карантинних заходів, Уряд змінами до постанови «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 р. № 211, установив із 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин, заборонивши, зокрема, відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів; роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів; регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів.
Роботодавцям, за погодженням з працівником, пропонуються ключові варіанти вирішення питання щодо оформлення відсутності тих працівників, які залишаються вдома, в тому числі догляду за дитиною:
- надати відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;
- оформити звичайну неоплачувану відпустку за згодою сторін відпустки (звісно, якщо впродовж календарного року ще не використано 15-ти днів такого відпочинку);
- надати оплачувану відпустку (щорічну основну або додаткову, «дитячу» відпустку тощо), зрозуміло, якщо працівник ще не вичерпав час відповідної відпустки;
- установити неповний робочий час (можна звести тижневу тривалість роботи до мінімуму), причому ввести такий режим не безстроково, а на певний час. На прохання вагітної жінки, яка має дітей віком до 14 років або дитину інваліда, або осіб, які виховують малолітніх дітей без матері, роботодавець зобов’язаний встановити їм неповний робочий час;
- запровадити надомну (дистанційну) роботу. Такі умови роботи цілком можна встановлювати й тимчасово;
- запровадити гнучкий графік роботи: час початку, закінчення та тривалості робочого часу впродовж робочого дня віддається на розсуд самого працівника.
Управління Держпраці довело до відома, що примусове відправлення працівників у відпустки без збереження заробітної плати – грубе порушення законодавства про працю. Такі випадки виявляються під час перевірок територіальними органами Держпраці. Тому працівники, яких примушують іти в неоплачувану відпустку, можуть звернутися до зазначену органу за захистом своїх трудових прав, проте факт порушення посадова особа Держпраці має перевірити на місці.
Разом з тим, Міністерство внутрішніх справ повідомило, що потерпілим від незаконного звільнення необхідно звертатися до правоохоронних органів.
Зробити це можливо за телефоном «102» або написати заяву до поліції (згідно статті 172 Кримінального кодексу щодо грубого порушення законодавства про працю).
Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від 2000-3000 грн неоподатковуваних мінімум доходів громадян (34000-51000 тис грн) або позбавлення права обіймати певні посади. Керівників можуть позбавити права займати певним видом діяльності на термін до 3 років, чи покарати виправними роботами на термін до 2 років.
Водночас, статтею 46 КЗпП визначено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. Таким чином випадки відсторонення працівника від роботи чітко визначені законодавством.
Відповідно, абзацом другим частини першої статті 14 Закону України «Про охорону праці» визначено, що працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства. Частиною другою цієї статті визначено, що працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених в частині першій вимог.
З метою недопущення розповсюдження коронавірусної інфекції, збереження життя, здоров’я та забезпечення безпеки працівників та оточуючих людей, у випадку виявлення у працівника первинних ознак захворювання, роботодавцям рекомендується негайно забезпечити направлення такого працівника для медичного огляду та встановлення відповідного діагнозу.
Крім цього звертаємо увагу, що відсутність працівника на роботі, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, хворобою, що підтверджується відповідними документами, не може бути підставою для звільнення чи відсторонення такого працівника. А надання працівником виданого у встановленому порядку листка непрацездатності є підставою для призначення та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до статей 22 – 24, 30-34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
З огляду на вищезазначене, пропонується роботодавцям, за можливості, на період введення карантинних заходів, максимально забезпечити працівників
антисептичними та дезінфікуючими засобами та проінформувати їх про профілактичні заходи, які розміщенні на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України – https://moz.gov.ua.