«Час капризів» минеться…
«Час капризів» минеться…
Навіть, найслухняніші, м’які, спокійні діти вередують. І роблять це в будь-якому віці. І немає якогось визначеного періоду в розвитку дитини, який можна було б назвати «часом капризів».
У відповідь на відмову в чомусь, дитина може почати плакати, кусатися, кричати, кидатися на підлогу і битися в істериці, обзиватися і штовхатися. Для батьків це час неабиякого роздратування. Особливо, якщо це починається на людях – на майданчику, у гостях, у кафе.
Усі діти випробовують такий спосіб домогтися свого. Нерідко батьки спочатку намагаються протистояти капризам і вимогам, однак, не витримуючи лементу і злості дитини, зрештою, здаються. Вони можуть почувати себе жорстокими. І дитина розуміє, що таким способом вона може домогтися свого. І буде використовувати це все частіше і частіше. Краще, якщо вам вдасться витримати капризи і істерики з першого ж разу. Але, навіть якщо ситуація зайшла далеко, ви зможете впоратися з цим. Якщо ви будете послідовно, спокійно і впевнено дотримуватися зворотної стратегії.
Що ж робити?
- Ставтеся до капризів не як до боротьби, а як до ситуації, у якій ви можете навчити дитину сприймати відмови;
- якщо ви серед людей, то не турбуйтеся про те, як відреагують навколишні. Виявіть увагу до дитини, відведіть її для розмови, якщо це можливо;
- обійміть дитину, намагайтеся переключити її увагу, спокійно і впевнено;
- якщо дитина кидається на підлогу, влаштовує істерику, не звертайте уваги. Вона сама заспокоїться, коли побачить, що на вас це не діє. Дайте їй відвести душу, але не приймайте у цьому участь;
- найефективніше, що ви можете зробити, це продемонструвати дитині, що ви не будете всерйоз ставитися до капризів, і таким способом вона нічого не доб’ється;
- аналізуйте, де каприз, а де термінове прохання про допомогу;
- періодично, коли дитина у спокійному/типовому стані, проводьте розмови на тему того, що ви як батьки, є помічниками дитини. Ви готові реагувати та допомагати, якщо спокійно дитина навчиться виражати свої потреби спокійно та буде прагнути домовлятися.
Після бурі
Після того, як буря стихла, поговоріть з дитиною ласкаво, поясніть їй що саме вас засмутило. Поясніть, що іноді діти поводяться так. Скажіть, що ви любите її і переконані, що вона буде намагатися поводитися по-іншому.
Не виявляйте обурення після того, як дитина вже заспокоїлася.