Літо добігає кінця, а у повітрі пахне травами та пряним медом

14-го серпня православні східного обряду відзначають Маковея, його ще називають Медовий Спас – православне свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, або Свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці (відзначається у перший день  Успінського посту).

Свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього прийшло до нас з Візантії. Воно полягало у перенесенні з імператорського палацу до храму Софії  частини  хреста  Господнього. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою «відвертання хвороб», для очищення міста від злих духів, які за давніми віруваннями приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою та щоб йшли дощі у спеку.

В цей день за традицією несуть перші соти до церкви. Вважається, що освячений сьогодні мед має цілющі властивості та лікує від хвороб.Також цього дня прийнято вшановувати воду, пекти пряники, пироги та млинці з медом і маком, осінні квіти та нести їх до церкви на  посвяту.

До осінніх букетів збирають великі китиці жовтих купчаків, чорнобривців, чебрецю, кудрявців, настурцій, рути-м'яти, нагідок, польових сокирок, лугової материнки, роман-зілля, васильків та великі достиглі голівки маку.

У такому букеті кожне зело мало свій символ: рута-м'ята мала оберігати від усякої напасті і додавати здоров'я; ласкавці – щоб у родині була ласка, злагода і щирість; кудряві – аби у хлопців в'юнились кучері й любили їх дівчата; а сонях уособлював небесне світило, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин. До кожної рослинки господиня зверталася з поетичними примовками. З квітів при потребі готували ліки чи купелі. Із свячених васильків робили кропильце, коли кропили свяченою водою молодих на весіллі або проводжали когось у далеку путь.

За образами «маковійки» зберігаються аж до весни. Навесні мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітають до своїх кіс, – «щоб не випадало з голови волосся».

Свято Маковея ще називається в народі «Першого Спаса», або «Спаса на воді». Хворі пропасницею купаються в річці, бо вода в цей день вважається цілющою. В цей день проводиться освячення води, зокрема криниць. Посвячення криниць – глибинний звичай наших пращурів. Він сягає ще язичеських вірувань у живу силу води. Всім животокам і джерелам у давній слов'янській міфології приписувалась надприродна сила. Тут проводили різноманітні ритуально-обрядові розваги, шлюбно-весільні дійства. 

На Преображення Господнє кажуть Спас. Колись цю назву вживали без жодних прикметників. Тепер дехто Маковія іменує медовим Спасом, а самого Спаса – яблучним. Та це заплутує, як яке свято називати і що коли святити.

У 90-х роках 20-го століття, ознайомившись з етнографічною літературою, не дочитавшись, що в ній описано, аматори від етнографії придумали кілька Спасів – горіховий, яблучний, медовий. Але це з розряду фантазій. У народі був один Спас – 19 серпня. Лише дуже локально часом свято Маковія 14 серпня називали малим Спасом. 

Маковія треба називати Маковієм, а Спаса – Спасом. На Маковія, святять не лише мак, але і всіляке насіння, а також квіти, цілюще зілля і воду. На Спаса у кошиках несуть фрукти та овочі (навіть картоплю, помідори та іншу городину), мед, віск, продукти бджільництва, колоски та обов'язково хліб. Спеціально до свята пекли хліб і несли до церкви. Часто замість паляниць були пироги, пиріжки або рулети з яблуками та з маком.