День Соборності України – важлива святкова дата в контексті викликів сьогодення
Основа державності час від часу набувала цілком ясні обриси у постійній боротьбі із багатьма так званими «сусідами» за свою ідентичність. 22 січня 2020 року настає 101-ша річниця з дня проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Саме 22 січня 1919 року, і що символічно – рівно за рік після прийняття IV Універсалу Української Центральної Ради. Цим актом уперше в ХХ ст. Україна проголошувалася незалежною суверенною державою.
Це стало можливим завдяки втраті впливу Австро-Угорської імперії внаслідок революції, та розпаду її на ряд держав восени 1918 року, та тимчасовим послабленням впливу Росії внаслідок більшовицького перевороту 1917 року, боротьби за владу та громадянської війни .
У результаті ухвалення III-го Універсалу Української Центральної Ради 7 листопада 1917 р. була проголошена Українська Народна Республіка до складу якої увійшло 9 українських губерній. Під впливом цих подій в жовтні 1918 р. у Львові представники західноукраїнських політичних партій створили Українську Національну Раду, а 19 жовтня того ж року було проголошено утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Відтоді між урядами УНР і ЗУНР велися переговори про втілення ідеї соборності. 1 грудня 1918 р. у Фастові був підписаний «Передвступний договір» про об’єднання УНР і ЗУНР, у якому було заявлено про непохитний намір в найкоротший строк створити єдину державу.
Історична довідка
Текст IV універсалу датований 22 січня 1918 року. Ухвалили його вночі 24 січня 1918 року на засіданні Малої ради Української Центральної Ради. Документ:
· проголошував самостійність Української Народної Республіки;
· доручав Раді Народних Міністрів укласти мир із Центральними державами (блок держав, з якими Російська імперія залишалася у стані війни, оскільки Перша світова ще не завершилася);
· оповіщав про оборонну війну з більшовицькою Росією;
· декларував основи внутрішнього соціально-економічного устрою.
22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу.
У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, говорилося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». Наступного дня Акт злуки майже одностайно ратифікував Трудовий конгрес України.
Об’єднання українських земель відбулося юридично та політично. Проте державне об’єднання не відбулося. Тому перед фактом військової катастрофи восени 1919 і в 1920 роках уряди та військове командування ЗУНР та УНР дбали передусім про свої регіональні інтереси. Невдовзі історія розпорядилась так, що окремі частини українських земель знову опинились у складі різних держав. А методи, якими було здійснено нове об’єднання «сходу» і «заходу» в 1939 році, полишили в думах мільйонів українців незагоєні рани.
Разом із тим, хоча соборність України і не вдалося утвердити, Акт злуки залишився тією знаменною подією, що мала велике історичне значення для українського суспільства. Він задекларував перед усім світом неподільність українських земель, єдність і солідарність народу, став прологом до постання сучасної соборної суверенної України.
Інформаційні матеріали - http://www.memory.gov.ua/methodicmaterial/informatsiini-materiali-do-100-richchya-progoloshennya-akta-zluki