Поетичний Вигурівський бульвар

Приємно, коли щоденна кропітка робота працівників Деснянської райдержадміністрації та комунальних служб району викликає не обурення, а слова вдячності. Так і на адресу адміністрації нещодавно надійшла подяка за проведені роботи на першій пішохідній зоні району по Вигурівському бульвару від заявників Галини Гапонової та від мешканців житлових будинків по Вигурівському бульвару, 3, 5, 6 та співробітників Центральної дитячої поліклініки по Вигурівському бульвару, 4, а також мешканців прилеглих будинків по вулиці Бальзака з таким змістом (зміст передано дослівно):

«Шановний Віталій Володимировичу, дуже вдячні Вам особисто та Голові райдержадміністрації Деснянського району Снопкову Сергію Петрович, а ще всім службам по благоустрою за контроль та фахово виконану роботу.

Сьогодні з вікон нам соромно дивитись на те, що нашою прибудинковою територією займаються служби та держустанови (щодо висадження дерев; бо колись хоч суботники були).

Люди ходять по бульвару Вигурівський, відпочивають, спостерігають за працею і, повірте, совість прокидається.

7 листопада, нам облаштовують прибудинкову територію. Висаджують сажанці. Адже роботи у місті вистачає і Голові міста, і Голові райдержадміністрації, і усім задіяним комунальним службам. Нам одночасно і приємно, і соромно.

Дякуємо!

Вибачте, що приходиться частково виконувати роботу і за нас. Нехай вам щастить і береже Бог вас і ваші родини».

Також ми не могли оминути стороною чудовий авторський вірш про Троєщину мешканки бульвару Вигурівський, 6 Діни Корнєєнко:

«Куточку тихий, назвою ти звісний,

ніби живеш між містом і селом.

Троєщино! Оазисе первісний,

неторканий, колись, стальним крилом.

Та тільки вдаєшся ти заснулим,

кипить життя тут, ніби у бджоли.

Якщо тебе порівнювать з минулим,

то звершень тут чимало досягли.

Напруга кранів на новобудовах

у парі з напругою в дротах

Звели квартали-красені в оновах

такі, яких нема в інших містах.

Але ж самі не з’являться обнови,

на плечі не підхоплять небосхил,

Бо в кожнім камені новобудови

дзвенить жива напруга ваших сил.

День трударя як руки скрипаля

здригаються Троєщинська земля

Та тільки не дізнатися ніколи,

як нас, людей, щоденно окриля».