Символіка

Опис (Блазонування)

Щит ­(пізньоготский) четирьохчастинний, розсічений срібною хвилястою перев“яззю:

1. на синьому тлі Архангел Михаїл у білому вбранні, підперезаний золотим поясом та в малиновому плащі. У правиці тримає вогняний меч-промінь та білий щит з золотим грецьким хрестом у лівій руці;

2. на малиновому тлі три золотих старокиївських гривні;

3. на зеленому тлі білий журавель з золотим ключем (борідкою донизу), з червоними ногами та клювом.

4. на зеленому тлі золоте стилізоване зображення старовинного княжого двору.

Щит орнаментований срібним стилізованим рослинним орнаментом з листя чаполочі(зубрівки).

Навершиєм щита є тризуб(трисуття).

На місці девізу – напис „Деснянський район“.

Значення геральдичних елементів герба району

1. Пізньоготский щит, відповідний щиту державного герба, базуєтся на осучасненій формі варязького та ранньоготського щитів,  які у сиву давнину наші прабатьки лаштували на воротах Константинополя.

2. Перев“язь у вигляді хвилястої стрічки є всесвітній символ води, що акцентує назву району.

3. Зображення на основному правому верхньому полі щита в центральній частині герба головного символу міста Києва Архангела Михаїла символізує те, що його носій, тобто Деснянський район, виступає як спадкоємець і виразник генеалогічної лінії розвитку  стародавнього міста. Михаїл Архангел в іпостасі Архістратига небесного воїнства ангелів є втіленням вищого заступництва у боротьбі з темними силами, покровитель слов’янських народів.

4. Золоті гривні часів Київської Русі на гербовому полі символізують сучасний Національний монетний двір та вказують на зв“язок фінансової політики Київської Русі, могутньої, економічно розквітлої держави, та суверенної України, монетарну політику якої уособлює Національний монетний двір.

5. Журавель – “Божа птиця“, птах сонця, один з найстародавніших культових птахів прадавніх українців. Являє собою символ охоронця домашнього вогнища, родинних традицій та звичаїв, а також символ вірності і постійності до них. Ключ є символом безпеки, щоб застерегтися від небажаних ворожих сил .

6. Золоте стилізоване зображення старовинного княжого двору на гербовому полі – це відгомін існування на теренах району князівських резиденцій ще з ХІ сторіччя.  

7. Рослинний орнамент, створенний із стилізованого листя трави "чаполоч" (зубрівка), за українською міфологією символ добрих сил природи та світової гармонії, повязаний із богинею Ладої-Живою. Це як відгомин часів, коли на теренах району були мисливські угіддя, луки, діброви.

8. Тризуб (трисуття) символізує належність району як адміністративно-територіальної одиниці не лише до української держави, але й до міста, де цей символ зародився ще за часів Київської Русі. За давніми уявленнями золоте Трисуття складали Яв – світ явний, Нав – світ невидимий, духовний і прав – світ законів матеріального і духовного буття.

Значення металів та тінктур (емалів)

Золото (жовтий) - втілює багатство, справедливість, милосердя, щиросердя, сталість, силу і вірність.

Срібло (білий) – символ чистоти, доброти і невинності, шляхетності та цнот.

Блакить (синій) – символ краси, ясності, м’якості, величі, чистоти помислів, духовності, мудрості, добробуту.

Пурпур (малиновий) – символ гідності, сили і могутності.

Червоний (червець) – символ влади, сили і мужності.

Зелене – символ достатку, надії та плодючості.